Росія привласнила собі радянську перемогу 1945 року - історик

У неоголошеній війні з Путіним Україна витворює нову національну та громадянську ідентичність.

Про це в коментарі "Голосy Америки" заявив кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім.Кураса НАНУ Владислав Гриневич.

"Пам'ять про Другу світову опинилася в епіцентрі конфлікту Майдану і Антимайдану, - зазначив історик. - Бандерівське гасло "Слава Україні!" стало загальноприйнятим в Україні, від Донбасу до Закарпаття".

При цьому Гриневич наголосив, що Кремль привласнив і націоналізував сталінський міф про "Велику Перемогу", тільки замість радянської перемоги вона стала російською. Cаме таку пам'ять про Другу світову використовували і радикали-противники Майдану.

"Українська революція є антиколоніальною революцією, це вихід України з імперії, - додав науковець. - Саме зараз формується нова українська ідентичність. У неоголошеній війні з Путіним ми відстоюємо свою державність і формуємо свою ідентичність".

На думку історика, для творення нової української ідентичності важливими є теми Голодомору та УПА.

"Це антиімперські, антисталінські теми, які ніколи нас не об'єднають із сучасною Росією, бо вона їх не визнає, - підкреслив Владислав Гриневич. - Голодомор - це історія боротьби Сталіна з українцями Наддніпрянщини, УПА - це історія боротьби Сталіна з українцями Волині і Галичини".

Як відомо, у грудні 2010 року тодішній прем'єр-міністр РФ Владімір Путін заявив, що Росія перемогла б у Другій світовій війні навіть без допомоги України.

У відповідь українські ветерани нагадали Путіну, що з 15 фронтів ЧА більше половини були очолювані українцями за походженням, а кожен п'ятий із 11 тисяч Героїв Радянського Союзу часів війни - українець.

Дивіться також: "У Червоній армії воювали 6 млн українців"

Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”: інтелектуали про ідею перейменування станції

У зв’язку з активним громадським обговоренням ініціативи щодо перейменування станції “Дорогожичі” Київського метрополітену на “Бабин Яр” співробітники Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства звернулися до авторитетних українських митців, істориків, журналістів та громадських діячів із проханням висловити своє ставлення до цієї ідеї.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб