Спецпроект

Вороги історичного Києва - "охоронець пам'яток" Вечерський, головний архітектор Целовальник...

У Києві склалася ганебна традиція - під Новий рік тихесенько зносити памятники архітектури. Цього разу - будівлю 1909 року на Поштовій площі. Тепер там буде 11-поверхове "диво" з бетону! (рос.).

Дом на Сагайдачного, 1б, обнесли забором еще летом. Это зелёное трехэтажное здание любили многие киевляне - оно органично и уютно вписывалось в склон. В ночь с 29 на 30 декабря его не стало... История уничтожения памятника архитектуры отлично демонстрирует, как застройщик добивается своего и как под него "прогибаются" нужные инстанции.


Замість цього будиночка буде 11-поверхове одоробло...

Кому помешал особнячок и ради чего, понятно. Впервые Градсовет рассмотрел проект административного здания на улице Сагайдачного,1б, еще в марте 2007 года. Пятиэтажное офисное здание с подземным паркингом "вписать" в склон предложил архитектор Юрий Бородкин. Особняк он предлагал оставить, заслонив его массивным офисным зданием. Заказчик - ООО "Ситко-Подол-Киев".

Члены Градсовета завернули проект по таким причинам: совсем "не подольская архитектура" (под стать двум соседним гостиницам под фуникулером), проектируемое здание закрывает старое, находится очень близко к туннелю метрополитена. От проектировщиков потребовали снизить этажность и не заслонять памятник архитектуры.

Спустя три года проект таинственным образом вырос до одиннадцати этажей с подземным паркингом на 38 машиномест. Градостроительное обоснование для проекта написал Виктор Вечерский, замдиректора Научно-исследовательского института охраны памятников.

Вопрос о том, чтобы было видно трехэтажный домик на Почтовой площади, который находился в государственном реестре памятников с 1994 года, а также входил в историко-культурный заповедник "Древний Киев", уже не поднимался. 13 июля прошлого года Украинское общество охраны памятников одобрило его исключение из реестра памятников. Основание довольно расплывчатое - дескать, после капитальной реконструкции мало что аутентичное в нем сохранилось. Но стены ведь, архитектура осталась! И тем не менее 13 декабря 2009 года Минкультуры вычеркнуло его из списка, развязав руки как тем, кто проектирует, так и тем, кто сносит.


Так було і так стало. Фото Анатолія Бойко ("Газета по-киевски")

- Когда построят это здание, то с левого берега и Подола памятник Владимиру будет выглядеть стоящим на крыше новостройки, - возмущается Михаил Дегтярев, историк, киевовед. - Строительство нового здания запрещено на территории заповедника "Древний Киев" и противоречит приказу Минкультуры от 3 февраля 2010 года (о внесении в госреестр памятников истории и культуры комплекса киевских гор).

Участок, на котором стоял разрушенный ныне дом, в свое время принадлежал известному киевскому архитектору Николаю Казанскому. На рубеже XIX-ХХ веков он руководил строительным делом в Киеве, участвовал в возведении Городского (Оперного) театра.

В 1905 году усадьба Казанского сильно пострадала от сползания земли со склона Владимирской горки, был завален дом во дворе. Но в 1909-м вместо него был возведен новый доходный флигель. Наученный горьким опытом зодчий защитил его крепкой подпорной стеной.

Флигель имел три этажа, над ними была еще устроена башенка с двумя жилыми комнатами - своеобразный "пентхауз". Выразительное сооружение обогатило архитектурный ландшафт Почтовой площади. А после строительства линии метро на Подол и реконструкции фуникулера оно оставалось единственным образцом исторической застройки в начале улицы Петра Сагайдачного. В доме сделали ремонт, его долго оберегали от сноса.

Но теперь на его месте окончательно утвердятся псевдоисторические, не соответствующие ландшафту коммерческие здания.

Джерело: "Газета по-киевски"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.