Спецпроект

"Полкь Прилуцкій" - репринт про адміністративну одиницю Гетьманщини

У Чернігові відбулася презентація унікальної праці видатного українського історика Олександра Лазаревського «Полкь Прилуцкій», том перший, репринтне видання 1902 року та ювілейного 5-го числа часопису «Прилуки. Фортеця». Обидва видання надруковані у київському видавництві «2print».

- Колись у газеті «Сіверщина» я писав, що Прилуки стають культурною столицею Чернігівщини - такими словами розпочав представлення гостя голова обласної організації товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка Василь Чепурний, - прилучанам це сподобалося, чернігівці це взяли під сумнів. Але насправді у Прилуках відбуваються культурні явища «на голову вищі», ніж у Чернігові.

Наприклад, відреставрована історична частина Прилук. У Чернігові ж про це ведуться тільки розмови, немає і серйозного туристичного путівника, хоча б на рівні довідника «Чернігівщина: енциклопедичний довідник» 1990 року видання.

А в Прилуках щопівроку виходить унікальний журнал, який вже став культурним явищем далеко не місцевого масштабу.

Унікальним виданням є і перший том бібліотеки часопису «Прилуки. Фортеця» «Прилуцький полк» Олександра Лазаревського.

Професор Києво-Могилянської академії, історик, о.Юрій Мицик вже роки два назад ділився планами щодо видання досліджень Олександра Лазаревського. Нині це здійснили прилучани.

 

 

При тому, що інститут історії, етнології та правознавства ім.О.М. Лазаревського знаходиться все ж таки не в Прилуках, а в Чернігові. Є в цьому певна іронія долі. 

У ювілейному випуску часопису «Прилуки. Фортеця», - зазначив редактор Ігор Павлюченко , - можна прочитати дослідницькі статті та легенди з історії міста Прилук, нові факти з біографій відомих прилучан, дізнатись про археологічні артефакти приудайського краю, познайомитись із талановитими художниками, поетами, прозаїками.

До речі, історія пошуку оригіналу для репринтного видання розвивалася майже в детективному жанрі. Як виявилося, у Чернігові воно відсутнє і знайти його досить складно.

- Те видання «Прилуцького полку», яке дістали мені друзі в Києві, - зізнався пан Ігор, - знаходиться в досить «плачевному» стані. Його взяли «під чесне слово» і потім повернули назад. Нині книги Олександра Лазаревського - бібліографічна рідкість. Цікаво, що на пошук та видання історичної праці пішов рівно місяць. Такий термін у видавництві називали фантастичним, але ми здійснили задумане.

Олександр Лазаревський, що жив у другій половині 19-го століття, збирав протягом багатьох років документальні матеріали, які пізніше втілив у наукову працю.

Автор мав намір підготувати її в 10-ти томах, присвятивши кожному існуючому в Україні полку окремий том.

Але за життя написав лише три томи, присвячені Стародубському, Ніжинському та Прилуцькому полкам. Четвертий том, присвячений Полтавському полку, історик закінчити не встиг - перешкодила смерть.

На сьогодні ці книги надзвичайно рідкісні, адже вийшли на початку 20-го століття. Першими перевидали «Опис Стародубського полку» росіяни, (видавництво «Беловодье» 2007 рік), потому цю справу продовжив меценат і благодійник Юрій Коптєв, який до Дня міста Прилуки започаткував новий проект: бібліотеку журналу «Прилуки. Фортеця».

В ній і вийшов друком перший том «Полк Прилуцький». Книгу було безкоштовно передано до бібліотек Чернігова та Прилук, вручено присутньому на презентації Сергію Лаєвському, директору Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського.

Окрім змістовних статей з археології, у часописі вміщено частину «Черниговского наместничества топографического описания» Афанасія Шафонського, присвячену Прилуччині.

Посприяли у здійсненні видання і чернігівці: краєзнавець Олександр Ясенчук та історик Ігор Ситий. Їхні статті можна також прочитати в журналі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.