Палац Лянцкоронських на Львівщині рятують волонтери з усієї України

Задля порятунку палацу у селі Тартакові Сокальського району Льівської області зібрався перший в Україні табір-резиденція із профільними фахівцями. Учасники табору "Тартаків &Тартак" упродовж тижня прибиратимуть пам'ятку і навколишній парк XVIII століття.

Про це повідомляє ZAXID.net.

Палац Лянцкоронських у селі Тартаків збудували у XIX столітті на мурах давнішого на 200 років замку Потоцьких. Нині збереглися мури палацу, а даху нема. 

За словами дослідниці пам'ятки Олени Замойської, інтер'єр почали руйнувати під час Першої світової війни.

"Офіцери російської армії квартирували у цьому палаці і на фотографіях ми бачимо, як вони там п'ють горілку за столами, в оточенні гарних предметів інтер'єру. Але відомо, що палац дуже сильно пограбували. Хоча після І світової війни він був в досить хорошому стані, він був збережений", - розповідає краєзнавиця, учасниця табору Олена Замойська.

Після Лянцкоронських останньою власницею палацу була Марія Урбанська. У 40-х роках її вивезли до Сибіру. Згодом будівлю доруйнувала пожежа.

"Після великої пожежі в 50-х роках фактично палац залишився без даху, також з оздоби і ліпнини мало що залишилося. Але фактично навіть тих фрагментів, які є, досить багато", - додає Олена Замойська.

Усі ці елементи ліпнини, кахель збирають учасники табору-резиденції, щоб зберегти. До палацу приїхали реставратори, архітектори, художники, історики, юристи, захисники пам'яток з різних міст України. Упродовж тижня вони розчищають палац і навколишній парк.

До волонтерів приєднався лідер гурту "Тартак" Олександр Положинський.

"Час від часу я буваю на якихось інших заходах і таборах, просто підтримую, заохочую людей. Мені здається, що в Україні, на жаль, не так багато людей, які хочуть змінювати Україну не заради якогось там особистого, приватного інтересу. А такий табір збирає якраз небайдужих", - зізнається Олександр Положинський.

Волонтерський табір триватиме до кінця тижня.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.

Опіум, вбивства, валютні спекуляції: китайські таємні організації в радянській Україні

Для більшості маловідомим залишається факт, що у першій половині XX cтоліття в Україні існувала доволі помітна китайська діаспора. Китайці оселилися в багатьох містах та навіть селах переважно на півдні та сході країни, а райони, де вони колись компактно проживали, до сих пір в народі називаються "шанхаями". Там, де виникали китайські діаспори, неодмінно з'являлися і злочинні угруповання та таємні містичні братства, більш відомі в масовій культурі як тріади.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.