Палац Лянцкоронських на Львівщині рятують волонтери з усієї України

Задля порятунку палацу у селі Тартакові Сокальського району Льівської області зібрався перший в Україні табір-резиденція із профільними фахівцями. Учасники табору "Тартаків &Тартак" упродовж тижня прибиратимуть пам'ятку і навколишній парк XVIII століття.

Про це повідомляє ZAXID.net.

Палац Лянцкоронських у селі Тартаків збудували у XIX столітті на мурах давнішого на 200 років замку Потоцьких. Нині збереглися мури палацу, а даху нема. 

За словами дослідниці пам'ятки Олени Замойської, інтер'єр почали руйнувати під час Першої світової війни.

"Офіцери російської армії квартирували у цьому палаці і на фотографіях ми бачимо, як вони там п'ють горілку за столами, в оточенні гарних предметів інтер'єру. Але відомо, що палац дуже сильно пограбували. Хоча після І світової війни він був в досить хорошому стані, він був збережений", - розповідає краєзнавиця, учасниця табору Олена Замойська.

Після Лянцкоронських останньою власницею палацу була Марія Урбанська. У 40-х роках її вивезли до Сибіру. Згодом будівлю доруйнувала пожежа.

"Після великої пожежі в 50-х роках фактично палац залишився без даху, також з оздоби і ліпнини мало що залишилося. Але фактично навіть тих фрагментів, які є, досить багато", - додає Олена Замойська.

Усі ці елементи ліпнини, кахель збирають учасники табору-резиденції, щоб зберегти. До палацу приїхали реставратори, архітектори, художники, історики, юристи, захисники пам'яток з різних міст України. Упродовж тижня вони розчищають палац і навколишній парк.

До волонтерів приєднався лідер гурту "Тартак" Олександр Положинський.

"Час від часу я буваю на якихось інших заходах і таборах, просто підтримую, заохочую людей. Мені здається, що в Україні, на жаль, не так багато людей, які хочуть змінювати Україну не заради якогось там особистого, приватного інтересу. А такий табір збирає якраз небайдужих", - зізнається Олександр Положинський.

Волонтерський табір триватиме до кінця тижня.

Операція Anthropoid

На світанку 18 червня 1942 року в центрі Праги почався незвичний рух. Неподалік Карлової площі, навколо церкви святого Карла Боромейського по вулиці Рессловій збиралися загони CC та гестапо. Понад сім сотень німців під командуванням 17 офіцерів взяли церкву в подвійне кільце. Під першими сонячними променями о пів на п’яту ранку мав розпочатися бій з наперед відомим переможцем

Роман Кирчів: «Як намагалися мене заарканити»

Склалося так, що з юних років я опинився у полі зору чи не найзловіснішого витвору більшовицької тоталітарної системи, її органів безпеки. Вони намагалися зробити мене своїм прислужником і за непокору переслідували та всіляко шкодили і пакостили мені.

«Вироки виконувати негайно!...»

22 травня минула 73 річниця оголошення Військовим судом оперативної групи (ВСОГ) «Вісла» перших смертних вироків

Петлюра без бронзи, але у кольорах

Рік 1917-й ще не був роком Симона Петлюри. Незаперечним лідером українського національного руху він став року 1919.