Спецпроект

Польським археологам, які працюють під Смоленськом, заважає дощ

Десяти польським археологам, які збирають рештки катастрофи президентського літака Ту-154 під Смоленськом, вже кілька діб не дає працювати сильний дощ. До кінця експедиції залишилося лише п'ять днів.

Група спеціалістів Інституту археології польської Академії наук працює під Смоленськом від 13 жовтня. Їм залишилося дослідити ще біля 5 тисяч квадратних метрів території, яка з кожим днем все більше перетворюється на багнюку, повідомляє Tok FM .

- Якби це була звичайна археологічна експедиція, то під час дощу ми б займалися інвентаризацією знахідок, - сказав доктор Даріуш Ґлувка. - Але зараз ми працюємо з подвійною силою.

Завданням експедиції є детальне дослідження території за допомогою стандартного археологічного інструментарію, а також лазерних теодолітів і металошукачів.

Останнім днем експедиції визначено 27 жовтня, і археологам залишається ще третина від запланованого обсягу робіт. За словами Ґлувки, грунт на місці катастрофи складається переважно з глини, тому дощі утруднюють пошуки. 

Арехологи чітко описуюють і документують кожну знахідку, хоч і не завжди уявляють, що саме вони знайшли.

Науковці працюють на місці катастрофи з дозволу російської сторони, яка відгукнулася на прохання польської прокуратури про додатковий огляд території з метою "виявлення можливих залишків людських жертв, фрагментів літака, його обладнання або майна пасажирів".

Тим часом джерела в російській прокуратурі повідомляють, що слідчі Міжнародного авіаційного комітету (міждержавна структура в межах СНД) визнали винуватцем трагедії польську сторону.

Найближчим часом це буде повідомлено офіційно, пише Газета.ру.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.