Спецпроект

Польським археологам, які працюють під Смоленськом, заважає дощ

Десяти польським археологам, які збирають рештки катастрофи президентського літака Ту-154 під Смоленськом, вже кілька діб не дає працювати сильний дощ. До кінця експедиції залишилося лише п'ять днів.

Група спеціалістів Інституту археології польської Академії наук працює під Смоленськом від 13 жовтня. Їм залишилося дослідити ще біля 5 тисяч квадратних метрів території, яка з кожим днем все більше перетворюється на багнюку, повідомляє Tok FM .

- Якби це була звичайна археологічна експедиція, то під час дощу ми б займалися інвентаризацією знахідок, - сказав доктор Даріуш Ґлувка. - Але зараз ми працюємо з подвійною силою.

Завданням експедиції є детальне дослідження території за допомогою стандартного археологічного інструментарію, а також лазерних теодолітів і металошукачів.

Останнім днем експедиції визначено 27 жовтня, і археологам залишається ще третина від запланованого обсягу робіт. За словами Ґлувки, грунт на місці катастрофи складається переважно з глини, тому дощі утруднюють пошуки. 

Арехологи чітко описуюють і документують кожну знахідку, хоч і не завжди уявляють, що саме вони знайшли.

Науковці працюють на місці катастрофи з дозволу російської сторони, яка відгукнулася на прохання польської прокуратури про додатковий огляд території з метою "виявлення можливих залишків людських жертв, фрагментів літака, його обладнання або майна пасажирів".

Тим часом джерела в російській прокуратурі повідомляють, що слідчі Міжнародного авіаційного комітету (міждержавна структура в межах СНД) визнали винуватцем трагедії польську сторону.

Найближчим часом це буде повідомлено офіційно, пише Газета.ру.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".