Спецпроект

Польським археологам, які працюють під Смоленськом, заважає дощ

Десяти польським археологам, які збирають рештки катастрофи президентського літака Ту-154 під Смоленськом, вже кілька діб не дає працювати сильний дощ. До кінця експедиції залишилося лише п'ять днів.

Група спеціалістів Інституту археології польської Академії наук працює під Смоленськом від 13 жовтня. Їм залишилося дослідити ще біля 5 тисяч квадратних метрів території, яка з кожим днем все більше перетворюється на багнюку, повідомляє Tok FM .

- Якби це була звичайна археологічна експедиція, то під час дощу ми б займалися інвентаризацією знахідок, - сказав доктор Даріуш Ґлувка. - Але зараз ми працюємо з подвійною силою.

Завданням експедиції є детальне дослідження території за допомогою стандартного археологічного інструментарію, а також лазерних теодолітів і металошукачів.

Останнім днем експедиції визначено 27 жовтня, і археологам залишається ще третина від запланованого обсягу робіт. За словами Ґлувки, грунт на місці катастрофи складається переважно з глини, тому дощі утруднюють пошуки. 

Арехологи чітко описуюють і документують кожну знахідку, хоч і не завжди уявляють, що саме вони знайшли.

Науковці працюють на місці катастрофи з дозволу російської сторони, яка відгукнулася на прохання польської прокуратури про додатковий огляд території з метою "виявлення можливих залишків людських жертв, фрагментів літака, його обладнання або майна пасажирів".

Тим часом джерела в російській прокуратурі повідомляють, що слідчі Міжнародного авіаційного комітету (міждержавна структура в межах СНД) визнали винуватцем трагедії польську сторону.

Найближчим часом це буде повідомлено офіційно, пише Газета.ру.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.