Спецпроект

Польським археологам, які працюють під Смоленськом, заважає дощ

Десяти польським археологам, які збирають рештки катастрофи президентського літака Ту-154 під Смоленськом, вже кілька діб не дає працювати сильний дощ. До кінця експедиції залишилося лише п'ять днів.

Група спеціалістів Інституту археології польської Академії наук працює під Смоленськом від 13 жовтня. Їм залишилося дослідити ще біля 5 тисяч квадратних метрів території, яка з кожим днем все більше перетворюється на багнюку, повідомляє Tok FM .

- Якби це була звичайна археологічна експедиція, то під час дощу ми б займалися інвентаризацією знахідок, - сказав доктор Даріуш Ґлувка. - Але зараз ми працюємо з подвійною силою.

Завданням експедиції є детальне дослідження території за допомогою стандартного археологічного інструментарію, а також лазерних теодолітів і металошукачів.

Останнім днем експедиції визначено 27 жовтня, і археологам залишається ще третина від запланованого обсягу робіт. За словами Ґлувки, грунт на місці катастрофи складається переважно з глини, тому дощі утруднюють пошуки. 

Арехологи чітко описуюють і документують кожну знахідку, хоч і не завжди уявляють, що саме вони знайшли.

Науковці працюють на місці катастрофи з дозволу російської сторони, яка відгукнулася на прохання польської прокуратури про додатковий огляд території з метою "виявлення можливих залишків людських жертв, фрагментів літака, його обладнання або майна пасажирів".

Тим часом джерела в російській прокуратурі повідомляють, що слідчі Міжнародного авіаційного комітету (міждержавна структура в межах СНД) визнали винуватцем трагедії польську сторону.

Найближчим часом це буде повідомлено офіційно, пише Газета.ру.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.