Спецпроект

Патріархові Філарету - 15 років

22 жовтня 2010 р. виповнюється 15 років від часу інтронізації на Київський патріарший престол Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета. З цієї нагоди в столиці 21-22 жовтня проходять урочистості.

Рівно 15 років тому на Всеукраїнському Помісному Соборі митрополита Філарета (Михайла Денисенка) обрано Патріархом Київським і всієї Руси-України.  

 У 1997 р. за поданням єпископату Московського патріархату Архієрейський Собор РПЦ видав «Акт про відлучення від Церкви монаха Філарета (Денисенка)». Раніше його було позбавлено сану митрополиту на Соборі УПЦ (МП) за "розкольницьку діяльність".

"22 жовтня УПЦ КП відзначає 15-ліття патріаршества владики Філарета, якого вірний друг професор мистецтвознавства Дмитро Степовик назвав «народним патріархом». Між тим, вся політика Патріарха Філарета була спрямована на досягнення становища «державного патріарха». Роками керівництво Київського Патріархату чекало на «свою владу», яка зробить УПЦ КП державною Церквою.

Патріарх Філарет та професор Степовик використовували кожну нагоду, щоб проповідувати державним мужам про приклад імператора Костянтина і князя Володимира, розповідали, що для православної традиції природно, коли держава визначає, яка в ній має бути Церква. Іншого шляху для утвердження УПЦ КП нібито і не було...".

Повна версія - на сайті РІСУ 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.