Спецпроект

Чи убивав Березовський російського тележурналіста?

Засуджений на 20 років за організацію убивства депутата Державної Думи РФ Галини Старовойтової Юрій Колчин дав показання слідству, де зокрема розповів про роль бізнесмена Бориса Березовського в убивстві журналіста та телеменеджера Владислава Лістьєва. Резонансний злочин стався ще 1 березня 1995 року, але слідство так і не змогло з'ясувати, хто замовив і хто застрелив гендиректора «ОРТ».

Як стало відомо виданню «Фонтанка.ру», слідча бригада МВС, яка розслідує діяльність «Тамбовського» організованого злочинного угруповання, зацікавилась Колчиним, який відбуває покарання. Відтак його етапували до Москви для продовження допитів.

Журналісти пишуть, що в одній з бесід Колчин розповів, що один із акціонерів «Общественного Российского Телевидения» Борис Березовський нібито був замовником злочину відносно Лістьєва і саме він звернувся до безпосередніх убивць через кримінального авторитета Костянтина Яковлєва на прізвисько «Могила».

Сам Березовський, який проживає в Лондоні і має статус політичного біженця, назвав слова Колчина «маячнею» та «ідіотизмом». Він сказав, що має свою версію, хто саме замовив вбивство популярного телеведучого, але не розповів про неї.

Раніше, нагадує Lenta.ru, прізвище опального олігарха звучало в контексті цієї справи. Зокрема, саме Березовського називав замовником американський журналіст Пол Хлєбніков (так само розстріляний у Москві як і Лістьєв).

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.