Спецпроект

Ющенко не прийшов у суд захищати указ про Бандеру-героя

У середу, 10 листопада, відбулося попереднє засідання у справі про указ президента Віктора Ющенка щодо героїзації Степана Бандери. Його вимагає скасувати лідерка ПСПУ Наталія Вітренко.

Окрім неї, сторону позивача представляв заступник голови ПСПУ Володимир Марченко. На суд не прийшли юристи ані від адміністрації президента Януковича, ані від Ющенка.

Наступне судове засідання в Окружному адміністративному суді Києва у справі про указ президента України "Про вшанування учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті" відбудеться 22 грудня. Про це повідомляє газета "Україна молода".

Напередодні засідання газета «Україна молода» висловила намір долучитися до процесу на боці відповідачів як третя особа і закликала «всіх небайдужих наслідувати цей приклад», аби захистити звання Героя для Степана Бандери.

На заклик відгукнулося близько 20 людей, серед яких - відомі в минулому політики, дисиденти, як-то Степан Хмара і Василь Овсієнко, нащадки борців за волю України - зокрема, Наталя Осьмак, дочка голови УГВР Кирила Осьмака, адвокат, народний депутат І скликання Іван Макар та інші.

Суддя встигла зачитати 33 заяви від фізичних осіб та дві від юридичних ("України молодої" та Спілки офіцерів України), які побажали приєднатися до процесу як третя особа на боці відповідача.

Наталя Вітренко виступила проти долучення "третіх осіб". Одначе суд кількох осіб долучив - зокрема, Степана Хмару та його дружину, Наталію Осьмак, Івана Макара та деяких інших. Відмовили, окрім десятків звичайних громадян, також юридичним особам - Спілці офіцерів України та газеті "Україна молода".

На відмову Спілці офіцерів голова СОУ В'ячеслав Білоус відреагував так: "Оскільки наша організація вважає себе правонаступницею борців за незалежність України, ми маємо обов'язок захистити їхню честь. Відмовили нам як юридичній особі - завтра матимуть тисячі заяв від фізичних осіб".

Адвокат Степана Бандери-молодшого Роман Орєхов (до речі, громадянин Російської Федерації) заявив клопотання про переклад на українську мову всіх документів, які долучені до справи і вчинені недержавною мовою.

Також суддя задовольнила клопотання двох "постраждалих" поляків iз боку позивача; були взяті до уваги й папери від Краківської міськради.

 

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.