Спецпроект

Ющенко не прийшов у суд захищати указ про Бандеру-героя

У середу, 10 листопада, відбулося попереднє засідання у справі про указ президента Віктора Ющенка щодо героїзації Степана Бандери. Його вимагає скасувати лідерка ПСПУ Наталія Вітренко.

Окрім неї, сторону позивача представляв заступник голови ПСПУ Володимир Марченко. На суд не прийшли юристи ані від адміністрації президента Януковича, ані від Ющенка.

Наступне судове засідання в Окружному адміністративному суді Києва у справі про указ президента України "Про вшанування учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті" відбудеться 22 грудня. Про це повідомляє газета "Україна молода".

Напередодні засідання газета «Україна молода» висловила намір долучитися до процесу на боці відповідачів як третя особа і закликала «всіх небайдужих наслідувати цей приклад», аби захистити звання Героя для Степана Бандери.

На заклик відгукнулося близько 20 людей, серед яких - відомі в минулому політики, дисиденти, як-то Степан Хмара і Василь Овсієнко, нащадки борців за волю України - зокрема, Наталя Осьмак, дочка голови УГВР Кирила Осьмака, адвокат, народний депутат І скликання Іван Макар та інші.

Суддя встигла зачитати 33 заяви від фізичних осіб та дві від юридичних ("України молодої" та Спілки офіцерів України), які побажали приєднатися до процесу як третя особа на боці відповідача.

Наталя Вітренко виступила проти долучення "третіх осіб". Одначе суд кількох осіб долучив - зокрема, Степана Хмару та його дружину, Наталію Осьмак, Івана Макара та деяких інших. Відмовили, окрім десятків звичайних громадян, також юридичним особам - Спілці офіцерів України та газеті "Україна молода".

На відмову Спілці офіцерів голова СОУ В'ячеслав Білоус відреагував так: "Оскільки наша організація вважає себе правонаступницею борців за незалежність України, ми маємо обов'язок захистити їхню честь. Відмовили нам як юридичній особі - завтра матимуть тисячі заяв від фізичних осіб".

Адвокат Степана Бандери-молодшого Роман Орєхов (до речі, громадянин Російської Федерації) заявив клопотання про переклад на українську мову всіх документів, які долучені до справи і вчинені недержавною мовою.

Також суддя задовольнила клопотання двох "постраждалих" поляків iз боку позивача; були взяті до уваги й папери від Краківської міськради.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.