Спецпроект

Ющенко не прийшов у суд захищати указ про Бандеру-героя

У середу, 10 листопада, відбулося попереднє засідання у справі про указ президента Віктора Ющенка щодо героїзації Степана Бандери. Його вимагає скасувати лідерка ПСПУ Наталія Вітренко.

Окрім неї, сторону позивача представляв заступник голови ПСПУ Володимир Марченко. На суд не прийшли юристи ані від адміністрації президента Януковича, ані від Ющенка.

Наступне судове засідання в Окружному адміністративному суді Києва у справі про указ президента України "Про вшанування учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті" відбудеться 22 грудня. Про це повідомляє газета "Україна молода".

Напередодні засідання газета «Україна молода» висловила намір долучитися до процесу на боці відповідачів як третя особа і закликала «всіх небайдужих наслідувати цей приклад», аби захистити звання Героя для Степана Бандери.

На заклик відгукнулося близько 20 людей, серед яких - відомі в минулому політики, дисиденти, як-то Степан Хмара і Василь Овсієнко, нащадки борців за волю України - зокрема, Наталя Осьмак, дочка голови УГВР Кирила Осьмака, адвокат, народний депутат І скликання Іван Макар та інші.

Суддя встигла зачитати 33 заяви від фізичних осіб та дві від юридичних ("України молодої" та Спілки офіцерів України), які побажали приєднатися до процесу як третя особа на боці відповідача.

Наталя Вітренко виступила проти долучення "третіх осіб". Одначе суд кількох осіб долучив - зокрема, Степана Хмару та його дружину, Наталію Осьмак, Івана Макара та деяких інших. Відмовили, окрім десятків звичайних громадян, також юридичним особам - Спілці офіцерів України та газеті "Україна молода".

На відмову Спілці офіцерів голова СОУ В'ячеслав Білоус відреагував так: "Оскільки наша організація вважає себе правонаступницею борців за незалежність України, ми маємо обов'язок захистити їхню честь. Відмовили нам як юридичній особі - завтра матимуть тисячі заяв від фізичних осіб".

Адвокат Степана Бандери-молодшого Роман Орєхов (до речі, громадянин Російської Федерації) заявив клопотання про переклад на українську мову всіх документів, які долучені до справи і вчинені недержавною мовою.

Також суддя задовольнила клопотання двох "постраждалих" поляків iз боку позивача; були взяті до уваги й папери від Краківської міськради.

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.