Спецпроект

В Севастополі вшанують білогвардійців, які в 1920-ому втекли з Криму

У програмі заходів - панахида, літературно-музичний вечір "Повернутися у Росію - віршами..." і покладання квітів до пам'ятника жертвам білого і червоного терору.

14 листопада в Свято-Володимирському кафедральному соборі Херсонеса відбудеться літургія, а також хресний хід від Володимирського собору-усипальниці адміралів на Графську пристань, де пройде панахида за невинно убієнними в роки Громадянської війни, повідомляє Інтерфакс.

Потім у Севастопольській бухті на траверзі пам'ятника затопленим кораблям будуть покладені вінки на воду.

У той же день в Будинку офіцерів Чорноморського флоту пройде концерт хору Московського Стрітенського чоловічого монастиря.

15 листопада пройдуть два літературно-музичних вечори "І гнав над білим Кримом морозний вітер хмари" і "Повернутися в Росію - віршами ...".

17 листопада відкриється виставка "Севастополь у роки Громадянської війни та іноземної воєнної інтервенції", а 18 листопада у Володимирському соборі-усипальні адміралів відбудеться "панахида за невинно убієнними в роки громадянської війни, покладання квітів до пам'ятної меморіальної дошки на Графській пристані, до пам'ятника на кладовищі комунарів, до пам'ятника жертвам білого і червоного терору, а також пройде концерт-реквієм для учасників заходів та мешканців Севастополя".

Історична конференція "90-річчя виходу частин російської армії і цивільних біженців із Криму" відкриється у Михайлівській батареї 19 листопада і триватиме два дні.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.