Спецпроект

В Севастополі вшанують білогвардійців, які в 1920-ому втекли з Криму

У програмі заходів - панахида, літературно-музичний вечір "Повернутися у Росію - віршами..." і покладання квітів до пам'ятника жертвам білого і червоного терору.

14 листопада в Свято-Володимирському кафедральному соборі Херсонеса відбудеться літургія, а також хресний хід від Володимирського собору-усипальниці адміралів на Графську пристань, де пройде панахида за невинно убієнними в роки Громадянської війни, повідомляє Інтерфакс.

Потім у Севастопольській бухті на траверзі пам'ятника затопленим кораблям будуть покладені вінки на воду.

У той же день в Будинку офіцерів Чорноморського флоту пройде концерт хору Московського Стрітенського чоловічого монастиря.

15 листопада пройдуть два літературно-музичних вечори "І гнав над білим Кримом морозний вітер хмари" і "Повернутися в Росію - віршами ...".

17 листопада відкриється виставка "Севастополь у роки Громадянської війни та іноземної воєнної інтервенції", а 18 листопада у Володимирському соборі-усипальні адміралів відбудеться "панахида за невинно убієнними в роки громадянської війни, покладання квітів до пам'ятної меморіальної дошки на Графській пристані, до пам'ятника на кладовищі комунарів, до пам'ятника жертвам білого і червоного терору, а також пройде концерт-реквієм для учасників заходів та мешканців Севастополя".

Історична конференція "90-річчя виходу частин російської армії і цивільних біженців із Криму" відкриється у Михайлівській батареї 19 листопада і триватиме два дні.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.