Спецпроект

БАНДЕРУ ХОЧУТЬ ПЕРЕПОХОВАТИ В УКРАЇНІ

На першому засіданні комісії вирішили робити великий пантеон - очевидно, у Івано-Франківську. Члени комісії кажуть, що до такого пантеону можна було б перепоховати й інших героїв визвольної боротьби.

В Івано-Франківську з представників місцевої інтелігенції створена комісія з перепоховання праху Степана Бандери на Прикарпатті, повідомляє УНІАН з посиланням на радіо "Свобода".

Очолює її професор історії Роман Петрів. За його словами, таку ідею він виношував уже кілька місяців, бо вважає, що "герої України повинні лежати у рідній землі", і сподівається на широку підтримку у світі, скрізь, "де тільки є українці".

Було кілька пропозицій щодо місця перепоховання – село Старий Угринів, де народився провідник ОУН і де діє історико-меморіальний музей, міста Калуш чи Івано-Франківськ.

На першому засіданні комісії вирішили робити великий пантеон, тож ідеться про Івано-Франківськ. Члени комісії кажуть, що до такого пантеону можна було б перепоховати й інших героїв визвольної боротьби.

Через інтернет Роман Петрів направив звернення до діаспори в різних країнах. Він наголошує, що ініціатори не хочуть залучати до цього жодну політичну партію, лише українську діаспору та безпартійних меценатів.

Відповідного листа направлено також онукові Степана Бандери.

Наразі могила Степана Бандери розташована у Мюнхені, на цвинтарі Вальдфрідгоф. У Мюнхені Бандеру було вбито агентом КГБ галичанином Богданом Сташинським.

Убивця Бандери може бути ще живий - детальніше про це читайте у розділі "Дайджест".

Із ідеєю перепоховання визначних українських героїв, які спочивають за межами України, виступили і львів’яни.

Нагадаємо, що 30 жовтня на Личаківському цвинтарі перепоховано прах провідних діячів Організації українських націоналістів Лева і Дарії Ребетів, які теж раніше були поховані у Мюнхені.

Історична Правда: цікаво, чи виступає професор Роман Петрів за повернення в Україну з Парижа праху Нестора Махна?

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".