Спецпроект

Виставка "Народна війна" - про селянські повстання 1920-их років проти червоних

"Тоді в Україну з Росії було відправлено 1 мільйон 200 тисяч регулярного війська - не рахуючи "частин особливого призначення", ЧК, ГПУ, міліції і винищувальних загонів".

Громадський інститут історичної пам'яті відкрив музейну експозицію "Народна війна". Вона стала постійною експозицією Музею радянської окупації, повідомляє "Україна молода".

За виявленими архівними документами, вперше подаються статистичні дані про кількість підпільних антибільшовицьких організацій та повстанських загонів, кількість селянських збройних повстань у всіх тогочасних дев'яти губерніях України.

Про це сказав ініціатор виставки, голова київського товариства "Меморіал" Роман Круцик:

"Ми об'їхали 18 областей України, опрацювали та оцифрували понад 350 фондів і близько 1500 архівних справ. Це майже 70 тисяч документів. Їх слід було проаналізувати й систематизувати.

Свого часу КДБ зобов'язало начальників обласних управлінь зробити паспорти районів iз короткою економічно-політичною характеристикою, починаючи з 1917 року - які були підпільні організації, які повстання, які діяли особистості-отамани".

Стенди виставки розповідають також про тих, хто окуповував Україну і, власне, проти кого чинили спротив "бандитські формування" з хліборобів.

За словами Роман Круцика, архіви свідчать, що у 1920-их роках в Україну з Росії було відправлено 1 мільйон 200 тисяч регулярного війська - не рахуючи "частин особливого призначення", ЧК, ГПУ, міліцію і винищувальних загонів.

"З перших років окупації більшовики організували в Україні репресивно-каральну систему, до якої входило 18 концентраційних таборів. Лише у 1918-20 роках було знищено понад 100 тисяч українців, - стверджує Роман Круцик. - Є документ 1948 року, де наказано здійснити облік в Україні усіх осіб, які від 1917 року брали участь у визвольному рухові, і надати ці списки для їх "переселення у Красноярський край". Цього наміру, на щастя, не здійснили".

Про те, як 90 років тому черкаські селяни воювали з комуністами, читайте в розділі "Колонки"

Довідка: Громадянський інститут історичної пам'яті утворено на базі товариства "Меморіал" як альтернативу державному Інституту національної пам'яті, що його уряд Миколи Азарова віддав прихильнику комуністичної ідеології Валерію Солдатенку.

Цей проект реалізується спільно з "Інститутом Президента Віктора Ющенка "Стратегічні ініціативи", Міжнародним фондом "Україна 3000" та іншими громадськими організаціями. До ради інституту історічної пам'яті входять відомі історики - Володимир Сергійчук, Василь Шендеровський, Володимир В'ятрович, Іван Патриляк.

Громадська установа має потужну дослідницьку базу: всі розсекречені документи архіву СБУ і зовнішньої розвідки в електронній версії. 

Музей радянської окупації працює за адресою: Київ, вул. М.Стельмаха 6-А. Графік роботи: 10-00 - 18-00, вих. - нд., пн. Екскурсії замовляються заздалегідь за тел. 258-00-71.

«Десять міліонів пятсот тищ. І крапка». Українцям нав’язують суперечливі дані про жертв Голодомору

Скільки українців загинуло від голоду у 1932–33 роках? Війна за цю відповідь триває вже кілька років. У вересні вона спалахнула з новою силою через оприлюднення нових даних: 10,5 мільйонів жертв, з них 9,1 млн в Україні.

Початок (не) братської колонізації

Сотня років знадобилась Росії, щоб нав’язати свою владу і запустити процес широкомасштабної колонізації України. Зусилля царату були спрямовані на цілковиту асиміляцію та інтеграцію у політичній, економічній, соціальній, культурній та духовній сферах суспільного життя.

Ніч розгону. Міленіали з Пласту, які не пішли з Майдану

Раннім ранком 30 листопада близько 2000 «беркутівців» атакували протестувальників, які залишались на Євромайдані. Ця ніч змінила історію України. Наступного дня – 1 грудня – сотні тисяч киян вийшли на масову акцію протесту. Ким були ті, хто залишився ночувати на Майдані Незалежності? Попри те, що основні лідери Євромайдану напередодні ввечері (29 листопада) фактично закликали розходитись. Прирікаючи тих, хто залишається, на маргіналізацію протесту. Як це вже було під час мовного Майдану.

Розстріляні під Базаром. Спогад учасника Другого зимового походу

"Я козак 6-ї стрілецької дівізії від себе і козаків, яких я знаю, кажу вам: ми знаємо, що нас чекає і ми не боїмось смерти, але до вас служити не підемо. Коли ж ви нас поб'єте, то знайте, що за нас вам помстить ввесь український нарід..."