Спецпроект

Рід Бандер продовжився - у провідника ОУН народився правнук

Степан по лінії діда — нині останній чоловік, що носить прізвище Бандера. Але дітей досі не мав. Тепер у нього народився син - Андрій.

Степан Бандера–молодший став татом. Як сам він розповів "Україні молодій", цьогоріч, 5 жовтня, у Вінніпезі в сім’ї Бандери народився хлопчик — 3,73 кг та 53,5 см зросту.

"Я знайшов дівчину зі свого "села" — Вінніпега, - розповів онук провідника ОУН. - Вона — канадська українка, ми минулого літа познайомилися. І вирішили решту свого життя провести разом".

Назвали нащадка Богданом–Андрієм. Богданом звали одного з братів провідника ОУН Степана Бандери, який загинув у похідних групах у Східній Україні; Андрієм же звали батька Степана–молошого, а також прадіда–священика.

Колонку Степана Бандери про можливість перепоховання діда в Україні читайте в розділі "Колонки"

Степан Бандера–молодший разом із родиною нині перебуває в Канаді. І розголосу щодо поповнення в сім’ї не надто б хотів. Але й приховувати новонародженого сина не збирається. "Дасть Бог, незабаром привезу його до України", — каже щасливий батько.

Андреа Халупа, авторка сценарію фільму «Ціна правди»: «це історія, яку розповів мені дідусь»

Сценарій до фільму «Ціна правди», який зняла польська режисерка Аґнєшка Голланд, написала Андреа Халупа – американська журналістка українського походження. Вона друкується в «The Atlantic», «TIME», «Forbes». Вперше про Голодомор Андреа почула в дитинстві від свого дідуся, який його пережив. А в студентські роки вона читала про життя репортера «New York Times» Волтера Дюранті в Москві. Саме тоді вона дізналася про Гарета Джонса, пригадала історію своєї родини і вирішила: «Я точно напишу сценарій до фільму, який розповідатиме про це».

Україна без Києва. Про що домовлялись у Парижі навесні 1920 року?

У Парижі Україні планували зберегти незалежність, але намалювали нові кордони. Без Києва, Лівобережжя, Сходу та Заходу.

Крізь бурю та сніг. Перший Зимовий похід Армії УНР

У перших числах грудня 1919 року Армія УНР налічувала близько 10 тисяч осіб. З них боєздатними були біля 2 тисяч. Керівництво проводило нараду за нарадою у пошуках виходу з ситуації. Вирішили йти у запілля окупантів. Так почався Перший Зимовий похід.

Львів. 1918. Єврейський погром

Наприкінці листопада 1918 року світ отримав страшні відомості зі Львова: європейські та американські видання писали про жорстоку розправу над тутешніми євреями, яких впродовж двох діб, одразу після відступу з міста українського війська, безжалісно грабували, палили, мордували і вбивали.