Спецпроект

Наші політики все більше люблять насильство. Тепер хочуть побити Табачника

Кендзьор вважає, що Табачник ігнорує історичні аргументи і факти, що суперечать його точці зору, і переконувати його необхідно іншими способами - синцями "під правим і лівим оком".

Депутат від НУНС Ярослав Кендзьор заявляє, що хотів би побити міністра освіти Дмитра Табачника.

Про це він сказав в ефірі телеканалу TBi, повідомляють Українські новини.

За його словами, Табачник ігнорує аргументи і факти, що суперечать його точці зору, і переконувати його необхідно іншими способами.

"Якщо б я був десь поруч з Табачником, ось так як Гримчак був поруч зі Стогнієм, то я б Табачнику дві відзнаки під правим і лівим оком зробив. Бо жодні аргументи ось цьому вченому, жоден фактаж - нічого там не діє" , - сказав Кендзьор.

"Там, можливо, треба таким чином трошки розуму цьому унікальному неуку у багатьох сферах, і в історії в першу чергу... якраз може таким чином нагнати", - додав він.

Депутат вважає, що Табачнику необхідно навчитися поважати історію і мову країни, в якій він живе.

"Якби він (Табачник) був таким серйозним істориком, він би мав знати, що коли нас "визволили" в 1939 році, то перший комендант міста Львова пришпандорив Нептуну на площі Ринок... У нього тризуб, він його дав команду зрізати і приварити туди автомат ППШ", - додав депутат, коментуючи висловлювання Табачника щодо галичан.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.