Спецпроект

Чеський підручник з історії для 9 класу: ось як пишуть про Голодомор

"Неврожай, що про нього ви читали в основному тексті, не міг би спричинити голодомор, якби більшовики не вивезли з сіл практично все збіжжя та харчі".

Завжди цікаво подивитися на себе очима сусідів. Ось як виглядає згадка про Голодомор в Україні 1932-1933 рр. у чеському підручнику з історії для 9-го класу:

"Голодомор, що стався на Україні в 1932–33 рр., був жахливим лихом. Кількість жертв, за деякими оцінками, сягнула 7 млн. На Україні панує погляд, що голодомор штучно влаштували більшовики, а низка фахівців вимагає визнати його умисним геноцидом.

Адже неврожай, що про нього ви читали в основному тексті, не міг би спричинити голодомор, якби більшовики не вивезли з сіл практично все збіжжя та харчі.

Вони були їм потрібні для постачання до міст, що розросталися у зв'язку з розбудовою промисловості. В обмін на збіжжя вони також купували за кордоном устатковання та не в останню чергу накопичували велетенські резерви на випадок війни.

Скан підручника зі згадкою про Голодомор

 Однак зерно через недбале зберігання гнило у сховищах під збройною охороною, тоді як по селах мерли люди, яким військо перешкоджало податися деінде. Окрім того, ухвалено закон про розкрадання державної власності, за яким могли стратити й того, хто підібрав на колгоспному полі кілька колосків.

Становище було таке жахливе, що люди від голоду йшли на людожерство. Влада у відповідь розвішувала оголошення "Їсти мертвих дітей — варварство".

Вихідні дані книжки: Dějepis 9 pro základní školy Nejnovější dějiny. Veronika Válková. Vydavatel SPN-pedagogické nakladatelství, 2009

Джерело: Вільний Форум

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".