Спецпроект

За "Чорним Вороном" хочуть зняти блокбастер. Анонсовано збір коштів

""На 7-10 мільйонах можна починати знімати стрічку", - припустив автор роману В.Шкляр. "Треба робити класний фільм, орієнтований на не стільки на фестивальний успіх, скільки на масову аудиторію".

Про це повідомили сьогодні на прес-конференції в УНІАН представники оргкомітету з підготовки та зйомок фільму - автор роману Василь Шкляр, голова Національної спілки кінематографістів Сергій Тримбач, продюсери фільму Михайло Слабошпицький, ініціатор збору коштів Микола Кульчинський, письменник Валерій Нечипоренко та народний депутат України Олесь Доній.

"Я переконаний, що цей принцип толоки, який пропонується для збору коштів з фінансування проекту - виграшний. Ми зберемо ці кошти", - сказав М.Слабошпицький, зазначивши, що бюджет фільму становитиме щонайменше 20 млн. грн.

На думку М.Кульчинського, ідея зйомки фільму про повстанську боротьбу українців проти більшовицької окупації у 20 роках минулого століття може об`єднати українське суспільство. "Я впевнений, що всі середовища - політичне, громадські організації, всі, хто хоче жити в свободі, з українською гідністю, будуть нам допомагати", - вважає він.

У свою чергу В.Нечипоренко додав, що одночасно для забезпечення повного обсягу необхідного фінансування також будуть використовуватися традиційні західні технології залучення коштів. "Ми плануємо, можливо, вперше в Україні в повній мірі застосувати західні, голлівудські технології із залучення коштів. Ми будемо застосовувати тендерний принцип підбору кадрів в знімальну групу, починаючи з режисера. Ми будемо на конкурсній основі обирати інвесторів та рекламодавців", - пояснив він.

"Я думаю, що початок зйомок продиктує динаміка збору коштів. Мені здається. Що на 7-10 мільйонах можна починати знімати стрічку", - припустив автор роману В.Шкляр. За його словами, ідея створення кіно виникла після презентації роману, появу якого дуже схвально сприйняла читацька аудиторія.

У свою чергу С.Тримбач наголосив, що йдеться про зйомку національного фільму комерційного характеру. "Треба робити класний фільм, орієнтований на не стільки на фестивальний успіх, скільки на масову аудиторію. Я сподіваюсь, що робота над фільмом стане насправді народним проектом і зацікавить українських кінематографістів", - вважає він.

Роман "Чорний ворон" Василя Шкляра одразу після свого виходу в світ в 2009 році був визнаний українським бестселером.

Роман розповідає про одну з найдраматичніших сторінок української історії - про збройну боротьбу українців (повстанців Холодного Яру) проти більшовицької влади у 20-х роках ХХ століття.

Книжка вийшла одночасно у двох видавництвах: "Ярославів Вал", в якому виграла конкурс на кращий історичний роман і "Клуб сімейного дозвілля". Письменник працював над книжкою 13 років.

Щоб дізнатися більше про розмах повстанського руху 1920-их років, дивіться фото у розділі "Артефакти"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.