Спецпроект

"УП" ШУКАЄ ФОТО ЧАСІВ ПОМАРАНЧЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

Редакція "Української Правди" просить читачів надсилати їхні фотки тих часів - бажано із вказанням дати, місця зйомки і коротким описом зображеного. Найкращі опублікують.

Редакція "Української Правди" звертається до читачів з проханням надсилати їхні власні фотографії листопада-грудня 2004 року про масові акції протесту на вулицях Києва.

У 2004 році в УП навіть не було свого фотокора. 

Редакція просить читачів надсилати їхні фото тих часів - бажано із вказанням дати, місця зйомки і коротким описом зображеного. Політичне "забарвлення" учасників подій значення не має.

Адреса для надсилання фотографій - istpravda@gmail.com.


Найкращі фото будуть опубліковані на "Українській Правді".

УП нагадує, що в понеділок, 22 листопада - шоста річниця від початку масових акцій протесту проти фальсифікацій на виборах президента України.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище