Спецпроект

Анонс: "Пам'ять як поле змагань у польсько-російсько-українському трикутнику"

3-4 листопада в Києві проходитиме міжнародна історична конференція "Пам'ять як поле змагань у польсько-російсько-українському трикутнику". Організатори - часописи "Україна модерна" та "Ab Imperio" за підтримки Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні та Посольства Польщі в Україні.

Оргкомітет вважає, що "у "пост-історичному світі" істориків щоразу частіше залучають до вирішення державних завдань як членів міжурядових комісій з "важких питань", авторів шкільних підручників чи працівників Інститутів національної пам'яті. Засада "двосторонності" таких комісій у нашій частині Європи нерідко усуває в тінь ту то в польсько-російському, чи російсько-українському, чи українсько-польському діалозі завжди є третій НЕзайвий". 

До участі запрошені провідні історики України, Росії, Польщі - Ярослав Грицак, Андрій Портнов, Володимир Маслійчук, Максим Гон, Томаш Стриєк, Гжегож Мотика, Анджей Новак, Ілля Герасімов, Андрей Тихоміров, Ірина Щербакова тощо.

Конференція відбудеться у Київському Будинку вчителя (вул. Володимирська, 57, зали «Молодіжна» та «Велика вітальня»). Початок - 3 листопада о 17.00.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.