Спецпроект

В Національній бібліотеці Індії знайшли таємну кімнату розміром з трикімнатну квартиру

Але що всередині - ніхто не знає. Оскільки археологи не можуть ламати несучі стіни 250-річної історичної пам'ятки, вони спробують знайти хід всередину без пошкодження будівлі.

Архітектори, що працювали над реставрацією Бельведеру - палацу XVIII-го сторіччя у місті Колката, в якому містилася Національна бібліотека Індії - знайшли секретну кімнату чималих розмірів.

Всередину дослідники поки що не проникнули - тому що немає ані сліду входу чи прихованих дверей, повідомляє Times of India.

Бельведерський палац давно потребував ремонту. Минулого літа з нього вивезли 2,2 млн книжок і розпочали археологічні дослідження. Археологи і виявили на першому поверсі будинку приховане приміщення розміром з трикімнату київську квартиру - 90 квадратних метрів.

"Ми обшукали кожен дюйм другого поверху, над стелею секретної кімнати, але жодного натяку на потаємні дверцята чи щось подібне не виявили, - сказав керівник археологів Тапан Бгаттачар'я. - Продовжуємо шукати, бо всі чекають чогось незвичайного".

Бельведерський палац у Колкаті

Очікування ж класичні, пише газета - скелети або скарби. Або й те, й інше - в часи радж, коли почали будувати палац, цілком могли замурувати в камері смерті і ув'язненого, і скарб.

Але доведеться почекати ще якийсь час. Оскільки археологи не можуть ламати несучі стіни 250-річної історичної пам'ятки, вони спробують знайти хід всередину без пошкодження будівлі.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.