Спецпроект

В Національній бібліотеці Індії знайшли таємну кімнату розміром з трикімнатну квартиру

Але що всередині - ніхто не знає. Оскільки археологи не можуть ламати несучі стіни 250-річної історичної пам'ятки, вони спробують знайти хід всередину без пошкодження будівлі.

Архітектори, що працювали над реставрацією Бельведеру - палацу XVIII-го сторіччя у місті Колката, в якому містилася Національна бібліотека Індії - знайшли секретну кімнату чималих розмірів.

Всередину дослідники поки що не проникнули - тому що немає ані сліду входу чи прихованих дверей, повідомляє Times of India.

Бельведерський палац давно потребував ремонту. Минулого літа з нього вивезли 2,2 млн книжок і розпочали археологічні дослідження. Археологи і виявили на першому поверсі будинку приховане приміщення розміром з трикімнату київську квартиру - 90 квадратних метрів.

"Ми обшукали кожен дюйм другого поверху, над стелею секретної кімнати, але жодного натяку на потаємні дверцята чи щось подібне не виявили, - сказав керівник археологів Тапан Бгаттачар'я. - Продовжуємо шукати, бо всі чекають чогось незвичайного".

Бельведерський палац у Колкаті

Очікування ж класичні, пише газета - скелети або скарби. Або й те, й інше - в часи радж, коли почали будувати палац, цілком могли замурувати в камері смерті і ув'язненого, і скарб.

Але доведеться почекати ще якийсь час. Оскільки археологи не можуть ламати несучі стіни 250-річної історичної пам'ятки, вони спробують знайти хід всередину без пошкодження будівлі.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.