Спецпроект

Угорська держава розпродує мистецькі вироби часів соціалізму

Організатори аукціону розраховують переказати отримані від продажу творів соцреалізму гроші жителям сіл, які найбільше постраждали від токсичних речовин під час аварії на хімічному комбінаті у жовтні.

Угорщина – Уряд Угорщини хоче виставити на аукціон 230 творів митців угорського соцреалізму. Реалізовану суму планують переказати у фонд допомоги постраждалим під час катастрофи на алюмінієвому комбінаті в місті Айка.

Аукціон "Більше ніколи!" проводить будапештський будинок торгів "Пінтейр". Урядовці сподіваються на зацікавленість колекціонерів із багатьох країн світу, повідомляє радіо "Свобода" .

230 предметів мистецтва соцреалізму 21 рік зберігалися в підвалах будівлі Кабінету міністрів Угорщини на майдані Кошута і стояли на балансі уряду.

Серед цих предметів є найбільше портретів Володимира Леніна та лідера угорських комуністів Матяша Ракоші, в тому числі виготовлені у техніці мозаїк із кахлю, сірників тощо.
 
Але й скульптур Маркса й Енгельса, Ґеорґія Дімітрова, графічних малюнків, а також плакатів не бракує. Всі вони могли б розміститися у трьох великих залах постійної експозиції. Однак на це бракує коштів.

З іншого боку, як заявив держсекретар міністерства юстиції та адміністративного управління Бенце Рейтварі, "держава не бажає піклуватися про великі чи менші реліквії комунізму".
 
"Я б хотів, щоб ця досить обтяжлива спадщина потрапила з урядових складів до покупця у такий спосіб, щоб ми змогли допомогти тим, хто потрапив у біду", – зауважив він.

Організатори аукціону розраховують переказати отримані від продажу творів соцреалізму гроші на рахунок допомогового фонду жителів сіл Девечер і Колонтар, які найбільше постраждали від токсичних речовин під час аварії на хімічному комбінаті в місті Айка на початку жовтня.
 
Попри те, що деякі предмети угорського соцреалізму мають невисоку вартість, ними, однак, вже зацікавилися деякі колекціонери з Америки, Японії та Росії.

Справжніми реліквіями різноманітних жанрів мистецтва соцреалізму знавці вважають твори доби Угорської Радянської Соціалістичної Республіки (1919 рік) на чолі з Белою Куном. Але таких на аукціоні буде мало. Переважно виставлятимуться роботи митців 1950-70-х років.

35-літнього реставратора Антала Турчані, який готує до аукціону ці роботи, передусім цікавить психологічна мотивація митців, які працювали у стилі соцреалізму. Це був страх чи все-таки розрахунок, запитує Турчані, пригадуючи часи свого дитинства і неговірких батьків, адже за критику режиму в ті часи простих громадян не жалували.
Реставратор підтримує ідею організаторів аукціону стосовно того, що майбутні торги мають стати саме доброчинною акцією, а не демонстрацією повчання і помсти.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.