В Угорщині на куполі собору знайшли 176-річне послання для нащадків

У Базиліці святого Адальберта, що в угорському місті Естергом, знайшли 176-річну мідну капсулу з документами про будівництво. Знахідку виявили під час реставрації хреста, встановленого на головному куполі базиліки. Вона була всередині.

Дослідники розповіли, що капсула пошкоджена осколками снарядів, адже собор пережив бомбардування під час Другої світової війни. Утім, документи збереглися добре. У них розповідається історія будівництва з 1822 року, а також зазначені імена священнослужителів і назви приходів, повідомляє Reuters.

Капсулу помістили всередину хреста архієпископ Йосип Копачі й головний архітектор Йожеф Хільд ще 1845 року.

"Архієпископ Копачі знав, що не зможе завершити будівництво за життя, тому хотів залишити всередині відбиток пам'яті будівельників і тієї епохи загалом. Людські руки торкалися документів востаннє 176 років тому. Отже, ми відчули зв'язок із часовою капсулою. На жаль, не знайшли в капсулі монет, щоб заплатити реставраторам за роботу", - з гумором зазначив наглядач скарбниці собору Чаба Торок.

Нині в хресті планують помістити нову капсулу часу для майбутніх поколінь.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.