У Корюківці згадують злочини угорських карателів

У Корюківці Чернігівської області відбулися жалобні заходи з нагоди 78-х роковин найбільшої за втратами мирного населення трагедії Другої світової війни.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомив представник Українського інституту національної пам'яті в Чернігівській області Сергій Бутко.

 

"Традиційні заходи зі вшанування жертв Корюківської трагедії – мітинг-реквієм і поминальна літія – пройшли за участю керівників Чернігівської області й місцевої влади, а також Надзвичайного і Повноважного посла ФРН в Україні Анки Фельдгузен.

У своїй промові дипломат засудила нацистський злочин, від імені німецького народу попросила вибачення і сказала, що має намір підтримати німецько-український проєкт із дослідження таких злодіянь фашизму в Україні", - зазначив Бутко.

За його словами, Анка Фельдгузен на посаді ще заступника посла приїжджала сюди в 2013 році. Тепер же вона приїхала і для зміцнення зв'язків із Корюківською громадою. Дипломат відвідала фабрику технічних паперів "Слов'янські шпалери", школу №4, де вивчається німецька мова, оглянула місцевий музей, зокрема експозицію, присвячену Корюківській трагедії.

На скорботному мітингу окрім посадовців виступив свідок трагедії. До пам'ятника присутні поклали квіти й поставили запалені лампадки. Поминальна літія відбулася біля могил перепохованих останків жертв на території урочища "Гай".


Як відомо з історичних джерел, 1,2 та 9 березня 1943 року нацисти (військовослужбовці угорської 105-ї легкої дивізії зі складу Східної окупаційної групи військ та 399-ї польової жандармерії) убили всіх жителів Корюківки на Чернігівщині (близько 7 тис. осіб), а саме містечко спалили. Більшість убитих – діти, жінки та люди похилого віку. Каральну акцію гітлерівці провели у відповідь на знищення радянськими партизанами німецького гарнізону, що дислокувався в Корюківці.

У матеріалах Нюрнберзького процесу цю трагедію названо наймасовішим знищенням місцевого населення на окупованих територіях за весь період Другої світової війни.

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.