Спецпроект

Угорська держава розпродує мистецькі вироби часів соціалізму

Організатори аукціону розраховують переказати отримані від продажу творів соцреалізму гроші жителям сіл, які найбільше постраждали від токсичних речовин під час аварії на хімічному комбінаті у жовтні.

Угорщина – Уряд Угорщини хоче виставити на аукціон 230 творів митців угорського соцреалізму. Реалізовану суму планують переказати у фонд допомоги постраждалим під час катастрофи на алюмінієвому комбінаті в місті Айка.

Аукціон "Більше ніколи!" проводить будапештський будинок торгів "Пінтейр". Урядовці сподіваються на зацікавленість колекціонерів із багатьох країн світу, повідомляє радіо "Свобода" .

230 предметів мистецтва соцреалізму 21 рік зберігалися в підвалах будівлі Кабінету міністрів Угорщини на майдані Кошута і стояли на балансі уряду.

Серед цих предметів є найбільше портретів Володимира Леніна та лідера угорських комуністів Матяша Ракоші, в тому числі виготовлені у техніці мозаїк із кахлю, сірників тощо.
 
Але й скульптур Маркса й Енгельса, Ґеорґія Дімітрова, графічних малюнків, а також плакатів не бракує. Всі вони могли б розміститися у трьох великих залах постійної експозиції. Однак на це бракує коштів.

З іншого боку, як заявив держсекретар міністерства юстиції та адміністративного управління Бенце Рейтварі, "держава не бажає піклуватися про великі чи менші реліквії комунізму".
 
"Я б хотів, щоб ця досить обтяжлива спадщина потрапила з урядових складів до покупця у такий спосіб, щоб ми змогли допомогти тим, хто потрапив у біду", – зауважив він.

Організатори аукціону розраховують переказати отримані від продажу творів соцреалізму гроші на рахунок допомогового фонду жителів сіл Девечер і Колонтар, які найбільше постраждали від токсичних речовин під час аварії на хімічному комбінаті в місті Айка на початку жовтня.
 
Попри те, що деякі предмети угорського соцреалізму мають невисоку вартість, ними, однак, вже зацікавилися деякі колекціонери з Америки, Японії та Росії.

Справжніми реліквіями різноманітних жанрів мистецтва соцреалізму знавці вважають твори доби Угорської Радянської Соціалістичної Республіки (1919 рік) на чолі з Белою Куном. Але таких на аукціоні буде мало. Переважно виставлятимуться роботи митців 1950-70-х років.

35-літнього реставратора Антала Турчані, який готує до аукціону ці роботи, передусім цікавить психологічна мотивація митців, які працювали у стилі соцреалізму. Це був страх чи все-таки розрахунок, запитує Турчані, пригадуючи часи свого дитинства і неговірких батьків, адже за критику режиму в ті часи простих громадян не жалували.
Реставратор підтримує ідею організаторів аукціону стосовно того, що майбутні торги мають стати саме доброчинною акцією, а не демонстрацією повчання і помсти.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.