Спецпроект

У Польщі з пам'ятника бандерівському командиру зникли дошка і тризуб

На бічній стінці хтось видряпав історичний знак якоря, який під час ІІ Світової війни символізував Польщу, яка чинить спротив. На задній стінці польською мовою написано "фашист".

Кореспондент українського варшавського тижневика "Наше слово" Богдан Гук виявив факт зникнення пропам'ятної таблиці на пам'ятнику поблизу присілка Верхрати Монастиря, де знаходилася криївка провідника Закерзонського краю Ярослава Старуха-«Стяга» і де він поліг 17 серпня 1947 р. 

Увічнення повстанського командира було здійснене невідомими виконавцями приблизно десять років тому і весь цей час, попри існування в громадській сфері, зокрема в Інтернеті, інформації про його наявність, воно не викликало жодних неґативних реакцій.

Лісові робітники, яких розпитано про те, коли вони востаннє бачили таблицю, казали, що восени минулого року вона напевно залишалася на своєму місці.

Бетонний хрест зберігся. Залишків від таблиці поблизу місця злочину не виявлено, отож вона могла бути або розбита, або її зняли і непошкодженою заховали в невідомому місці.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.