Спецпроект

У Польщі з пам'ятника бандерівському командиру зникли дошка і тризуб

На бічній стінці хтось видряпав історичний знак якоря, який під час ІІ Світової війни символізував Польщу, яка чинить спротив. На задній стінці польською мовою написано "фашист".

Кореспондент українського варшавського тижневика "Наше слово" Богдан Гук виявив факт зникнення пропам'ятної таблиці на пам'ятнику поблизу присілка Верхрати Монастиря, де знаходилася криївка провідника Закерзонського краю Ярослава Старуха-«Стяга» і де він поліг 17 серпня 1947 р. 

Увічнення повстанського командира було здійснене невідомими виконавцями приблизно десять років тому і весь цей час, попри існування в громадській сфері, зокрема в Інтернеті, інформації про його наявність, воно не викликало жодних неґативних реакцій.

Лісові робітники, яких розпитано про те, коли вони востаннє бачили таблицю, казали, що восени минулого року вона напевно залишалася на своєму місці.

Бетонний хрест зберігся. Залишків від таблиці поблизу місця злочину не виявлено, отож вона могла бути або розбита, або її зняли і непошкодженою заховали в невідомому місці.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.