Спецпроект

У Польщі з пам'ятника бандерівському командиру зникли дошка і тризуб

На бічній стінці хтось видряпав історичний знак якоря, який під час ІІ Світової війни символізував Польщу, яка чинить спротив. На задній стінці польською мовою написано "фашист".

Кореспондент українського варшавського тижневика "Наше слово" Богдан Гук виявив факт зникнення пропам'ятної таблиці на пам'ятнику поблизу присілка Верхрати Монастиря, де знаходилася криївка провідника Закерзонського краю Ярослава Старуха-«Стяга» і де він поліг 17 серпня 1947 р. 

Увічнення повстанського командира було здійснене невідомими виконавцями приблизно десять років тому і весь цей час, попри існування в громадській сфері, зокрема в Інтернеті, інформації про його наявність, воно не викликало жодних неґативних реакцій.

Лісові робітники, яких розпитано про те, коли вони востаннє бачили таблицю, казали, що восени минулого року вона напевно залишалася на своєму місці.

Бетонний хрест зберігся. Залишків від таблиці поблизу місця злочину не виявлено, отож вона могла бути або розбита, або її зняли і непошкодженою заховали в невідомому місці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.