Спецпроект

Президент Ізраїлю закликав українців не вчити історію, а дивитися в майбутнє

Президент Ізраїлю Шимон Перес радить українцям забути минуле. Про це він заявив сьогодні в Києві, виступаючи з лекцією "Політичні та економічні виклики в епоху глобалізації", повідомляє Голос.UA.

"Моя перша порада собі, якби я був українцем, була б забути минуле. Історія вже абсолютно несуттєва. Багато хто каже, мовляв, треба вчити історію, щоб не повторити помилки минулого. На мою думку, це нісенітниця. Ви можете не повторювати помилок минулого, але ви робитимете нові помилки", – зазначив президент Ізраїлю.

Шимон Перес наголосив на тому, що в Україні є "добрі історики, от і нехай пишуть книги, нехай викладають свої праці в інтернет".

"Минуле має лишатися лише в духовних надбаннях та здобутках культури. Інше не має ніякого значення. Треба навчати молоде покоління вчити історію завтрашнього дня", – вважає президент Ізраїлю.

На думку Шимона Переса, "замість того, щоб вчити наших дітей тому, як знати, ми повинні вчити їх навчатися далі".

"Все, що ми знаємо, стає застарілим у дуже короткий термін. Якщо ви хочете бути частиною сучасного світу, ви повинні безупинно вчитися. Коли ви втрачаєте цікавість до нового світу, до того, щоб знати більше, ніж знають ваші батьки, ви стаєте частиною минулого", – сказав він.

Президент Ізраїлю висловив переконання, що людство "творить своє існування не тим, що маємо, а тим, що може мати". "Це справжнє багатство. Тож якби я був українцем, я б сконцентрувався на усвідомленні того, що все майбутнє в моїх руках", – резюмував Шимон Перес.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.