Спецпроект

Президент Ізраїлю закликав українців не вчити історію, а дивитися в майбутнє

Президент Ізраїлю Шимон Перес радить українцям забути минуле. Про це він заявив сьогодні в Києві, виступаючи з лекцією "Політичні та економічні виклики в епоху глобалізації", повідомляє Голос.UA.

"Моя перша порада собі, якби я був українцем, була б забути минуле. Історія вже абсолютно несуттєва. Багато хто каже, мовляв, треба вчити історію, щоб не повторити помилки минулого. На мою думку, це нісенітниця. Ви можете не повторювати помилок минулого, але ви робитимете нові помилки", – зазначив президент Ізраїлю.

Шимон Перес наголосив на тому, що в Україні є "добрі історики, от і нехай пишуть книги, нехай викладають свої праці в інтернет".

"Минуле має лишатися лише в духовних надбаннях та здобутках культури. Інше не має ніякого значення. Треба навчати молоде покоління вчити історію завтрашнього дня", – вважає президент Ізраїлю.

На думку Шимона Переса, "замість того, щоб вчити наших дітей тому, як знати, ми повинні вчити їх навчатися далі".

"Все, що ми знаємо, стає застарілим у дуже короткий термін. Якщо ви хочете бути частиною сучасного світу, ви повинні безупинно вчитися. Коли ви втрачаєте цікавість до нового світу, до того, щоб знати більше, ніж знають ваші батьки, ви стаєте частиною минулого", – сказав він.

Президент Ізраїлю висловив переконання, що людство "творить своє існування не тим, що маємо, а тим, що може мати". "Це справжнє багатство. Тож якби я був українцем, я б сконцентрувався на усвідомленні того, що все майбутнє в моїх руках", – резюмував Шимон Перес.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".