Спецпроект

Президент Ізраїлю закликав українців не вчити історію, а дивитися в майбутнє

Президент Ізраїлю Шимон Перес радить українцям забути минуле. Про це він заявив сьогодні в Києві, виступаючи з лекцією "Політичні та економічні виклики в епоху глобалізації", повідомляє Голос.UA.

"Моя перша порада собі, якби я був українцем, була б забути минуле. Історія вже абсолютно несуттєва. Багато хто каже, мовляв, треба вчити історію, щоб не повторити помилки минулого. На мою думку, це нісенітниця. Ви можете не повторювати помилок минулого, але ви робитимете нові помилки", – зазначив президент Ізраїлю.

Шимон Перес наголосив на тому, що в Україні є "добрі історики, от і нехай пишуть книги, нехай викладають свої праці в інтернет".

"Минуле має лишатися лише в духовних надбаннях та здобутках культури. Інше не має ніякого значення. Треба навчати молоде покоління вчити історію завтрашнього дня", – вважає президент Ізраїлю.

На думку Шимона Переса, "замість того, щоб вчити наших дітей тому, як знати, ми повинні вчити їх навчатися далі".

"Все, що ми знаємо, стає застарілим у дуже короткий термін. Якщо ви хочете бути частиною сучасного світу, ви повинні безупинно вчитися. Коли ви втрачаєте цікавість до нового світу, до того, щоб знати більше, ніж знають ваші батьки, ви стаєте частиною минулого", – сказав він.

Президент Ізраїлю висловив переконання, що людство "творить своє існування не тим, що маємо, а тим, що може мати". "Це справжнє багатство. Тож якби я був українцем, я б сконцентрувався на усвідомленні того, що все майбутнє в моїх руках", – резюмував Шимон Перес.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.