Спецпроект

Кабмін планує створити орган, який розбереться з "чорними археологами" в Криму

"Все устоялося, всі перезнайомилися, і процес розграбування археологічних пам'яток іде. Цю проблему можна вирішити тільки за допомогою центральної влади".

Голова Державної служби з питань національної культурної спадщини України Андрій Вінграновський вважає, що вирішити проблему "чорних" археологів, які грабують археологічні пам'ятники автономії, можна тільки за допомогою центральної влади України.

У середу на прес-конференції в Сімферополі він заявив, що наразі в уряді України планується створення міжвідомчої комісії, яка буде займатися проблемою чорної археології в Криму, повідомляє Інтерфакс.

В цю комісію будуть входити представники всіх силових структур, прикордонники, митники і представники міністерства культури України та його служб.

"Я думаю, у січні що ми вже побачимо цю комісію і подивимося, як вона діятиме ... бо розв'язувати проблему тільки кримськими силами дуже складно, оскільки вона вже давня. Все устоялося, всі перезнайомилися, і процес (розграбування археологічних пам'яток) іде. Цю проблему можна вирішити тільки за допомогою центральної влади", - сказав А. Вінграновський.

Крім того, він зазначив, що Крим є особливим регіоном України, і питання збереження культурної спадщини тут особливо актуальне, оскільки автономія має багатющу історію.

У той же час, А. Вінграновський зазначив, що в останні роки цьому питанню в Криму надавали дуже мало уваги.

Зокрема, він повідомив, що великою проблемою для Криму є встановлення так званих історичних ареалів - географічних територій із певними режимами, що стосуються відведення землі та забудови. За словами А. Вінграновського, раніше цей процес проходив хаотично.

"Узгодження не проводилися, хоча в законі чітко написано, що органи охорони культурної спадщини повинні погоджувати будівельні проекти та проекти землевідведення, зокрема розміщення реклами в так званих історичних містах та археологічних ареалах", - сказав він.

За його словами, в автономії знаходиться 26 історичних міст, які визначені Кабінетом міністрів України як такі, в яких знаходиться історичне надбання Криму.

"Для того, щоб захищати це надбання, місцевим радам потрібно було встановлювати історичні ареали та режими використання та забудови історичних ареалів. За останні 10 років, за великим рахунком, із 26 міст тільки 3 міста цю роботу зробили на приблизно 90%.

Решта швидше були зацікавлені цю справу саботувати з тим, щоб було простіше розподіляти землю, забудовувати, розміщувати рекламу ", - сказав А. Вінграновський.

Принцип доміно. З чого почалася Велика Війна

Сім пострілів сербського студента Гаврила Принципа призвели до початку Першої світової війни. Але чому вбивство спадкоємця престолу Габсбургів мало такі катастрофічні наслідки для всього людства? Хто побачив, що політичні сили розставлені, як доміно, і запустив механізм, який перекроїв карту Європи?

Скаутське братерство Литви та України

На початку ХХ століття уся Литва і значна частина України перебувала під кількасотлітньою російською окупацію. Українцям, до певної міри, пощастило більше, бо частина українських земель входила також і до складу Австро-Угорської імперії, під більш демократичною владою, керованою з Відня австрійським імператором (цісарем). Саме тому український скавтинг зміг організуватись у 1911 році

Капітуляція Петра І, пенсія Кримському хану і боротьба за незалежність України

В 1700 році московити мали обрати нового патріарха. Замість цього Петро І відміняє патріархат і планує стати найвищим цивільним і релігійним лідером країни. Він оголошує себе рятівником християнського світу від ворогів Господа в Османській імперії. Вимагає передати йому ключі від Храму Гробу Господнього та інших святих місць в Єрусалимі. Коли йому це не вдається — він вирішує захопити Константинополь, щоб привласнити місто з витоками православ‘я, підкорити Візантійську імперію і отримати статус «Третього Риму». Мріє отримати титул імператора і бути похованим у Софійському соборі в Константинополі

Ватикан, витоки східної політики та війна в Україні

Католицька Церква свідомо визначила Східну політику, маючи дві можливості: або гостро протиставитися комунізму і «героїчно загинути» на тих землях, або «в динамічно змінній ситуації у світі шукати більш ефективних шляхів, які б привели до кінцевої перемоги»