Спецпроект

Кабмін планує створити орган, який розбереться з "чорними археологами" в Криму

"Все устоялося, всі перезнайомилися, і процес розграбування археологічних пам'яток іде. Цю проблему можна вирішити тільки за допомогою центральної влади".

Голова Державної служби з питань національної культурної спадщини України Андрій Вінграновський вважає, що вирішити проблему "чорних" археологів, які грабують археологічні пам'ятники автономії, можна тільки за допомогою центральної влади України.

У середу на прес-конференції в Сімферополі він заявив, що наразі в уряді України планується створення міжвідомчої комісії, яка буде займатися проблемою чорної археології в Криму, повідомляє Інтерфакс.

В цю комісію будуть входити представники всіх силових структур, прикордонники, митники і представники міністерства культури України та його служб.

"Я думаю, у січні що ми вже побачимо цю комісію і подивимося, як вона діятиме ... бо розв'язувати проблему тільки кримськими силами дуже складно, оскільки вона вже давня. Все устоялося, всі перезнайомилися, і процес (розграбування археологічних пам'яток) іде. Цю проблему можна вирішити тільки за допомогою центральної влади", - сказав А. Вінграновський.

Крім того, він зазначив, що Крим є особливим регіоном України, і питання збереження культурної спадщини тут особливо актуальне, оскільки автономія має багатющу історію.

У той же час, А. Вінграновський зазначив, що в останні роки цьому питанню в Криму надавали дуже мало уваги.

Зокрема, він повідомив, що великою проблемою для Криму є встановлення так званих історичних ареалів - географічних територій із певними режимами, що стосуються відведення землі та забудови. За словами А. Вінграновського, раніше цей процес проходив хаотично.

"Узгодження не проводилися, хоча в законі чітко написано, що органи охорони культурної спадщини повинні погоджувати будівельні проекти та проекти землевідведення, зокрема розміщення реклами в так званих історичних містах та археологічних ареалах", - сказав він.

За його словами, в автономії знаходиться 26 історичних міст, які визначені Кабінетом міністрів України як такі, в яких знаходиться історичне надбання Криму.

"Для того, щоб захищати це надбання, місцевим радам потрібно було встановлювати історичні ареали та режими використання та забудови історичних ареалів. За останні 10 років, за великим рахунком, із 26 міст тільки 3 міста цю роботу зробили на приблизно 90%.

Решта швидше були зацікавлені цю справу саботувати з тим, щоб було простіше розподіляти землю, забудовувати, розміщувати рекламу ", - сказав А. Вінграновський.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.