Спецпроект

Прапор Перемоги з 1945 року покажуть у спецвітрині з клімат-контролем (ФОТО)

А що ж тоді Володимир Путін привозив у Київ у жовтні 2004-го?

Прапор Перемоги, встановлений радянськими солдатами в 1945 році над Рейхстгом, буде представлено на загальний огляд в Центральному музеї Збройних сил Росії, де поки що вивішений його дублікат. 

Про це повідомляє Інтерфакс.

"У Центральному музеї Збройних сил поставлена спецвітрина з клімат-контролем для зберігання головної святині - Прапора Перемоги. Скоро демонстрація реліквії буде відкрита в залі Перемоги", - повідомив журналістам заступник міністра оборони Микола Панков.

Він також повідомив, що в музеї в 2011 році буде відкрито зал радянських полководців. 

Прапор Перемоги зберігається в Центральному музеї Збройних сил РФ. Через крихкість матеріалу його заборонено зберігати у вертикальному положенні.

Для загального огляду наразі доступним є дублікат Прапора, виставлений у скляній вітрині музею.
Дублікат з точністю повторює оригінал Прапора Перемоги, який зберігається в недоступному для відвідувачів приміщенні.
  

Відповідно до закону "Про Прапор Перемоги", Прапором Перемоги є штурмовий прапор 150-ї стрілецької дивізії, піднятий 1 травня 1945 на будівлі Рейхстагу в Берліні.

У жовтні 2004 року, напередодні першого туру президентських виборів в Україні, Володимир Путін привозив Прапор Перемоги в Україну, з нагоди параду до річниці визволення України від нацистів.

28 жовтня 2004 року. Прапор Перемоги на Хрещатику

Створення дивізії «Галичина», як політичний проект та цивілізаційний вибір

Однією з найбільш контроверсійних сторінок українського національно-визвольного руху є історія дивізії військ СС «Галичина». Практично кожне згадування дивізії в науковій літературі чи публіцистиці, супроводжується розповсюдженням міфів та пропагандистських штампів.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.