Спецпроект

Прапор Перемоги з 1945 року покажуть у спецвітрині з клімат-контролем (ФОТО)

А що ж тоді Володимир Путін привозив у Київ у жовтні 2004-го?

Прапор Перемоги, встановлений радянськими солдатами в 1945 році над Рейхстгом, буде представлено на загальний огляд в Центральному музеї Збройних сил Росії, де поки що вивішений його дублікат. 

Про це повідомляє Інтерфакс.

"У Центральному музеї Збройних сил поставлена спецвітрина з клімат-контролем для зберігання головної святині - Прапора Перемоги. Скоро демонстрація реліквії буде відкрита в залі Перемоги", - повідомив журналістам заступник міністра оборони Микола Панков.

Він також повідомив, що в музеї в 2011 році буде відкрито зал радянських полководців. 

Прапор Перемоги зберігається в Центральному музеї Збройних сил РФ. Через крихкість матеріалу його заборонено зберігати у вертикальному положенні.

Для загального огляду наразі доступним є дублікат Прапора, виставлений у скляній вітрині музею.
Дублікат з точністю повторює оригінал Прапора Перемоги, який зберігається в недоступному для відвідувачів приміщенні.
  

Відповідно до закону "Про Прапор Перемоги", Прапором Перемоги є штурмовий прапор 150-ї стрілецької дивізії, піднятий 1 травня 1945 на будівлі Рейхстагу в Берліні.

У жовтні 2004 року, напередодні першого туру президентських виборів в Україні, Володимир Путін привозив Прапор Перемоги в Україну, з нагоди параду до річниці визволення України від нацистів.

28 жовтня 2004 року. Прапор Перемоги на Хрещатику

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.