Спецпроект

Француз написав роман про Голодомор - щоб зруйнувати упередження щодо України

Пан Рижка сподівається розтопити загальну французьку байдужість до трагедії Голодомору, а також врівноважити активні московські впливи, які заперечують формулювання геноциду стосовно подій 1933 року.

Роман "Лани людожерів" написаний у жанрі фантастики. Хронологічно він є другою частиною трилогії французького автора Романа Рижки про події в Україні в 1914-1950 роках.

У Парижі вийшов друком роман про український Голодомор. Його автор - журналіст та письменник Роман Рижка - цими днями презентував свій твір читацькій аудиторії та принагідно відповів на запитання Бі-Бі-Сі.

Роман "Лани людожерів" написаний у жанрі фантастики. Хронологічно він є другою частиною трилогії французького автора Романа Рижки про події в Україні в 1914-1950 роках. Перший твір під назвою "Сім потягів імператриці" розповідає про події визвольних змагань та громадянської війни.

Другий, "Лани людожерів", присвячений темі Голодомору 1932-33 років. Третій, завершальний роман трилогії, також вже написано. В ньому йдеться про Другу світову війну та Українську Повстанську Армію.

Французький письменник розповів, що про Голодомор він дізнався від батьків своєї дружини.

Чому я вибрав місцем дії Україну? Бо моя дружина - українка, і її родина суттєво постраждала від Голодомору. Матір мого свекра була єдиною в родині, хто вижив у 1933 році. Вона втратила батьків, двох братів, сестру... Родину було розкуркулено, а сама жінка не загинула лише тому, що працювала гувернанткою в родині радянського міліціонера.

Роман Рижка: Чому я вибрав місцем дії Україну? Бо моя дружина - українка, і її родина суттєво постраждала від Голодомору. Матір мого свекра була єдиною в родині, хто вижив у 1933 році. Вона втратила батьків, двох братів, сестру... Родину було розкуркулено, а сама жінка не загинула лише тому, що працювала гувернанткою в родині радянського міліціонера.

Пан Рижка сподівається, що за допомогою художнього слова можна помалу розтопити загальну французьку байдужість до трагедії Голодомору, а також врівноважити активні московські впливи, які заперечують формулювання геноциду стосовно подій 1933 року.

Роман Рижка: Я переконаний, що література, роман - це добрий і приємний спосіб, який дозволяє знайомити французів з українцями та українською історією. Але, зокрема у Франції, треба бути дуже терплячими. Французи мають забагато упереджень щодо України та Росії. Наприклад, чимало моїх співвітчизників знають Шевченка - футболіста і не знають поета...

У звичайному житті Роман Рижка - журналіст Раймон Клярінар, заступник головного редактора популярного французького тижневика "Кур’єр інтернасьйональ". У щоденній праці йому нерідко випадає працювати з темою Голодомору.

Часопис оприлюднює відповідні переклади з української, але також і з російської преси. За спостереженнями редактора, не всі російські видання відкидають свідомий характер злочину проти українського народу.

Щодо особистої позиції, журналіст та письменник зазначив, що в питанні Голодомору він не сумнівається у факті саме геноциду стосовно українців.

Картинки з графічної новели про Голодомор, яка вийшла друком у Франції, дивіться у розділі "Артефакти"

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.