Спецпроект

Янукович із Азаровим і митрополитом Володимиром пішли у музей, побудований Ющенком

Вони вшанували пам'ять загиблих покладанням калини й поминальною молитвою. Тим часом Тимошенко звернулася до українців із закликом згадати загиблих.

Президент України Віктор Янукович взяв участь у церемонії вшанування пам’яті жертв голодоморів.

Як передає УНІАН, церемонія відбулась сьогодні вранці у Києві на території Національного музею "Меморіал пам’яті жертв голодоморів України".

Крім глави держави, у церемонії взяли участь прем`єр-міністр Микола Азаров, предстоятель Української православної церкви Московського патріархату митрополит Володимир, секретар РНБО Раїса Богатирьова, голова Адміністрації президента Сергій Льовочкін, урядовці, народні депутати, представники духовенства і громадськості.

На вшанування пам’яті жертв голодоморів Янукович, Азаров і митрополит Володимир поклали горщики з гілками калини, пшеницею та запаленими свічками до пам’ятника українській дівчинці, яка символізує загиблих під час Голодомору дітей.

Учасники церемонії також відвідали музейну експозицію на території меморіалу.

Митрополит Володимир провів поминальну панахиду.

Під час церемонії також було оголошено хвилину мовчання.

Тим часом лідер ВО "Батьківщина" Юлія Тимошенко звернулася до громадян із закликом згадати "мільйони наших земляків, яких було приречено на голодну смерть лише за те, що вони були українцями". 

"Експертизою встановлено, що внаслідок Голодомору Україна втратила майже 4 млн. померлими та більше 6 млн. ненародженими, - йдеться у зверненні. - Безжальна рука голоду торкнулася практично кожного села, кожної родини. Надто високу ціну заплатив наш народ за прагнення бути господарем на власній землі".

Тимошенко шкодує, що нинішнє керівництво держави заперечує факт геноциду: "Прикро, що нинішнє керівництво держави заперечує факт геноциду, вчиняючи наругу над пам’яттю мільйонів жертв Голодомору. Це не буденне порушення законодавства країни, це порушення загальнолюдських норм моралі".

Нагадаємо, що вчора, виступаючи зі зверненням до громадян з нагоди Дня пам'яті жертв голодоморів, президент Янукович жодного разу не вжив слово "геноцид", назвавши натомість Голодомор 1932-1933 років "Армагеддоном".

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.