Спецпроект

Кравчук і Ющенко вшанували пам'ять жертв Голодомору разом із киянами та іноземними послами

Близько трьох тисяч киян в суботу, 27 листопада, о 14:30 зібралися для спільного вшанування пам'яті жертв Голодомору біля Національного меморіалу Голодомору у Києві.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Бііля Національного меморіалу жертв Голодоморів представники всіх областей, громадсько-політичних об'єднань кияни, посли та гості міста покладали свічки та колоски пам'яті до Меморіалу та червоні яблука до підніжжя "Дітям Голодомору".

Панахиду біля Національного меморіалу Голодомору відправили Патріарх Київський та всієї Руси-України Філарет, Патріарх Української греко-католицької церкви Любомир Гузар, очільники Української автокефальної православної церкви та Римо-католицької церкви в Україні.

О 16:00 - була оголошена загальнонаціональна хвилина мовчання і запалено свічки пам'яті.

Були присутні очільники дипломатичних представництв інших країн, представники громадських організацій та політичних партій. Слово мали свідок Голодомору Володимир Ткачук, Президенти України Віктор Ющенко та Леонід Кравчук, співкоординатор Громадського комітету із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду академік Ігор Юхновський.

По всій Україні та світу о 16:00 українці запалили свічку пам'яті на своєму вікні та прийшли на жалобні заходи. Свічку пам'яті біля Меморіалу також запалили свідки Голодомору Володимир Ткачук, Ольга Купріянська-Юдіна, Степан Руденко.

Захід у Києві пройшов під національними прапорами із жалобними чорними стрічками без використання партійної символіки.

Організатор заходу - Громадський комітет із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні.

Нагадаємо, що нинішній президент України Віктор Янукович вшанував пам'ять жертв Голодомору разом із митрополитом УПЦ Володимиром сьогодні вранці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.