Спецпроект

Янукович із Азаровим і митрополитом Володимиром пішли у музей, побудований Ющенком

Вони вшанували пам'ять загиблих покладанням калини й поминальною молитвою. Тим часом Тимошенко звернулася до українців із закликом згадати загиблих.

Президент України Віктор Янукович взяв участь у церемонії вшанування пам’яті жертв голодоморів.

Як передає УНІАН, церемонія відбулась сьогодні вранці у Києві на території Національного музею "Меморіал пам’яті жертв голодоморів України".

Крім глави держави, у церемонії взяли участь прем`єр-міністр Микола Азаров, предстоятель Української православної церкви Московського патріархату митрополит Володимир, секретар РНБО Раїса Богатирьова, голова Адміністрації президента Сергій Льовочкін, урядовці, народні депутати, представники духовенства і громадськості.

На вшанування пам’яті жертв голодоморів Янукович, Азаров і митрополит Володимир поклали горщики з гілками калини, пшеницею та запаленими свічками до пам’ятника українській дівчинці, яка символізує загиблих під час Голодомору дітей.

Учасники церемонії також відвідали музейну експозицію на території меморіалу.

Митрополит Володимир провів поминальну панахиду.

Під час церемонії також було оголошено хвилину мовчання.

Тим часом лідер ВО "Батьківщина" Юлія Тимошенко звернулася до громадян із закликом згадати "мільйони наших земляків, яких було приречено на голодну смерть лише за те, що вони були українцями". 

"Експертизою встановлено, що внаслідок Голодомору Україна втратила майже 4 млн. померлими та більше 6 млн. ненародженими, - йдеться у зверненні. - Безжальна рука голоду торкнулася практично кожного села, кожної родини. Надто високу ціну заплатив наш народ за прагнення бути господарем на власній землі".

Тимошенко шкодує, що нинішнє керівництво держави заперечує факт геноциду: "Прикро, що нинішнє керівництво держави заперечує факт геноциду, вчиняючи наругу над пам’яттю мільйонів жертв Голодомору. Це не буденне порушення законодавства країни, це порушення загальнолюдських норм моралі".

Нагадаємо, що вчора, виступаючи зі зверненням до громадян з нагоди Дня пам'яті жертв голодоморів, президент Янукович жодного разу не вжив слово "геноцид", назвавши натомість Голодомор 1932-1933 років "Армагеддоном".

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.