Спецпроект

Не стало легендарного футбольного воротаря та коментатора

У Москві у віці 74 років помер футбольний коментатор, колишній футболіст збірної СРСР Володимир Маслаченко. Всі матчі чергового туру чемпіонату Росії почались з хвилини мовчання, а гравці вийшли на поле з траурними стрічками.

18 листопада Маслаченко потрапив до реанімації, в нього діагностували інсульт. Стан Маслаченка був стабільно важким.

Останні роки Володимир Маслаченко працював коментатором на телеканалі  "НТВ-Плюс Футбол". Спортивною журналістикою він займався з 1970 року, отримавши репутацію головного футбольного коментатора Росії, нагадує "Телекритика".

Маслаченко народився в райцентрі Васильківка на Дніпропетровщині. Почав виступи за "Спартак" (Кривий Ріг), дніпропетровський "Металург", але воротарську славу здобув у московському "Спартаку", в складі якого в 1962 році став чемпіоном СРСР.

1961 року Маслаченка було визнано кращим воротарем країни. Він увійшов до Клубу Лева Яшина, що об'єднував голкіперів, які провели не менше 100 офіційних матчів без пропущених голів.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.