Спецпроект

У WikiLeaks були попередники у вигляді Льва Троцького - швейцарська газета

Роль WikiLeaks того часу виконало МЗС під керівництвом Льва Троцького. Більшовики отримали владу, пообіцявши вийти з "імперіалістичної та незаконної" війни, і Троцький наказав роздобути таємне дипломатичне листування.

Розголошення таємниць у всі часи призводило до дестабілізації, і в цьому у сайту WikiLeaks, який оприлюднив секретну переписку американських дипломатів, є попередники, пише Джоель Кунтц у швейцарській газеті Le Temps.

Коли російські революціонери взимку 1917 року опублікували секретні угоди царського уряду 1915-1916 років про розподіл Південної Європи і Малої Азії, кардинально змінилася вся картина війни: виявилося, що солдати гинули за цілі, про які вони не знали і які були їм зовсім чужі.

"Поява в публічному просторі текстів, які свідчать про домовленості приватного порядку, мала трагічні наслідки", - цитує Кунтца "ИноПресса".

Роль WikiLeaks того часу виконало міністерство закордонних справ під керівництвом Льва Троцького. Більшовики отримали владу, пообіцявши вийти з "імперіалістичної та незаконної" війни. Щоб довести це, достатньо було продемонструвати її справжні цілі.

Троцький наказав роздобути таємне дипломатичне листування, щоб підтвердити чутки про секретні домовленості між державами.

Про те, як "Історична Правда" побувала на могилі Троцького, читайте в рубриці "Екскурсії"

"Так громадяни Російської імперії дізналися, що цар вступив у війну, щоб завоювати Константинополь і міцно закріпитися на Балканах. Було доведено, що це не народна війна, тому її слід було негайно закінчити", - пише Кунтц. 

Більшовики сподівалися укласти з Германією сепаратний мир без анексій, зберігши за народами право на самовизначення.

Але нічого подібного не сталося: підписаний у березні 1918 року Брест-Литовський мирний договір був катастрофою як для Росії, так і для прав народів.

У викритої більшовиками та європейськими лівими таємної дипломатії був іще один ворог - Вудро Вільсон. Американський президент був переконаний, що таємна дипломатія стала однією з причин війни, і ненавидів її.

"Правила гри мають змінитися, - казав Вільсон, ніби вторячи Леніну і Троцькому - Нова дипломатія, відкрита та прозора, повинна покласти початок новому світовому порядку ".

"Більшовицька Росія, яка першою поставила новий тон дипломатії в Європі, перша ж і зрадила нові принципи своїми поліцейськими методами, котрі в кінцевому підсумку виявилися настільки ж таємними, як і царські.

Що стосується батьківщини Вудро Вільсона, то публікації WikiLeaks показали, що відкрита дипломатія ще не є гарантією проти брехні", - резюмує автор статті.

Про те, як WikiLeaks зробили війну в Іраку найбільш документованою в історії, читайте тут 

Томаш Ґарріґ Масарик: Президент-визволитель

В аудиторії празького університету шуміли студенти. Молоді люди відмовлялися спілкуватися зі своїм викладачем – професором філософії Томашем Масариком. Викладач писав крейдою на дошці свої звернення, однак у відповідь чув лише свист студентів, які таким чином бойкотували його лекцію. На дітей Масарика нападали дорогою до школи, а дружина Шарлотта стала ціллю насмішок та презирства. Сам Масарик отримав ярлик «зрадника» та «єврейського агента». На дворі був 1900 рік і в Празі вирувала антисемітська «Гілснеріада». Протягом наступних двадцяти років Томаш Масарик зі «зрадника» перетворився на «батька нації» та «президента визволителя».

Кава і «Велика депресія»

Навряд чи бідні й голодні люди потребували насамперед кави, але на чашку вони бодай могли сподіватися. Відстоявши довжелезну чергу на доброчинну кухню, людина «отримувала миску кукурудзяної каші, часто без молока й цукру, і кухоль кави». Сільські жителі, втративши свої ферми, ставили на узбіччях намети і трималися на «квасолі і чорній каві». Дороті Дей згадувала, як чоловіки приходили до благодійних пунктів католицького робітничого руху "по одяг, черевики, шкарпетки чи плащ": "Коли у нас нічого не залишалося, ми казали: "Посидьте, випийте кави. Візьміть сендвіч". Кави ми варили дедалі більше".

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка