Спецпроект

У WikiLeaks були попередники у вигляді Льва Троцького - швейцарська газета

Роль WikiLeaks того часу виконало МЗС під керівництвом Льва Троцького. Більшовики отримали владу, пообіцявши вийти з "імперіалістичної та незаконної" війни, і Троцький наказав роздобути таємне дипломатичне листування.

Розголошення таємниць у всі часи призводило до дестабілізації, і в цьому у сайту WikiLeaks, який оприлюднив секретну переписку американських дипломатів, є попередники, пише Джоель Кунтц у швейцарській газеті Le Temps.

Коли російські революціонери взимку 1917 року опублікували секретні угоди царського уряду 1915-1916 років про розподіл Південної Європи і Малої Азії, кардинально змінилася вся картина війни: виявилося, що солдати гинули за цілі, про які вони не знали і які були їм зовсім чужі.

"Поява в публічному просторі текстів, які свідчать про домовленості приватного порядку, мала трагічні наслідки", - цитує Кунтца "ИноПресса".

Роль WikiLeaks того часу виконало міністерство закордонних справ під керівництвом Льва Троцького. Більшовики отримали владу, пообіцявши вийти з "імперіалістичної та незаконної" війни. Щоб довести це, достатньо було продемонструвати її справжні цілі.

Троцький наказав роздобути таємне дипломатичне листування, щоб підтвердити чутки про секретні домовленості між державами.

Про те, як "Історична Правда" побувала на могилі Троцького, читайте в рубриці "Екскурсії"

"Так громадяни Російської імперії дізналися, що цар вступив у війну, щоб завоювати Константинополь і міцно закріпитися на Балканах. Було доведено, що це не народна війна, тому її слід було негайно закінчити", - пише Кунтц. 

Більшовики сподівалися укласти з Германією сепаратний мир без анексій, зберігши за народами право на самовизначення.

Але нічого подібного не сталося: підписаний у березні 1918 року Брест-Литовський мирний договір був катастрофою як для Росії, так і для прав народів.

У викритої більшовиками та європейськими лівими таємної дипломатії був іще один ворог - Вудро Вільсон. Американський президент був переконаний, що таємна дипломатія стала однією з причин війни, і ненавидів її.

"Правила гри мають змінитися, - казав Вільсон, ніби вторячи Леніну і Троцькому - Нова дипломатія, відкрита та прозора, повинна покласти початок новому світовому порядку ".

"Більшовицька Росія, яка першою поставила новий тон дипломатії в Європі, перша ж і зрадила нові принципи своїми поліцейськими методами, котрі в кінцевому підсумку виявилися настільки ж таємними, як і царські.

Що стосується батьківщини Вудро Вільсона, то публікації WikiLeaks показали, що відкрита дипломатія ще не є гарантією проти брехні", - резюмує автор статті.

Про те, як WikiLeaks зробили війну в Іраку найбільш документованою в історії, читайте тут 

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.