Спецпроект

Завдяки витоку інформації кампанія в Іраку стала найбільш документованою війною в історії

Чергова сенсація від WikiLeaks - витік інформації про деталі іракської кампанії. Жодної аналітики, просто звіти про смерті, поранення і теракти. Зі 109 тисяч загиблих 66 тисяч - цивільні громадяни.

В США відбувся найбільший за масштабами витік засекречених матеріалів щодо війни в Іраці - 392 тисяч документів із Пентагону. Йдеться не про аналітичні записки, а про звичайні щоденні звіти американських військових - від початку кампанії до 2010 року.

Однак з цих звіті можна скласти уявлення про перебіг кампанії загалом. Ось статистика, яку уклали журналісти "Ґардіан". Нарешті можна дізнатися точну кількість загиблих за шість років війни (за винятком кількох днів, даних по яким немає) - 109 032.

З цих 109 тисяч - 3771 боєць міжнародної коаліції, 66081 цивільний, 23984 іракських бойовики і 15196 іракських правоохоронців та урядовців.

Загалом витік від WikiLeaks робить війну в Іраку найдетальніше документованою з усіх війн в історії.

Для прикладу: інфографіку про один день війни в Іраку (з лінком на звіт по кожному конкретному випадку) можна подивитися ось тут. 

WikiLeaks - міжнародна організація, який дозволяє усім бажаючим відносно легко і безпечно "зливати" і каталогізувати інформацію, котру не можна оприлюднити іншим чином. В її активі багато сенсаційних звітів - від секти саєнтологів до екологічних катастроф.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.