Спецпроект

У Києві буде пам'ятник Клименту Охридському. А вулицю Петлюри не перейменують

Монумент учню Кирила і Мефодія, якого деякі дослідники вважають одним з творців кирилиці, планують встановити в районі Михайлівської площі.

Комісія з питань найменувань та пам’ятних знаків Київської міськдержадміністрації підтримала ініціативу Міністерства закордонних справ України про встановлення пам’ятника відомому слов’янському вченому і богослову, фундатору першого слов’янського університету св.Клименту Охридському – учню Кирила і Мефодія, якого деякі дослідники вважають одним з творців кирилиці, а св.Кирила відповідно лише автором глаголиці.

Про це повідомив депутат Київради, голова постійної комісії з питань культури та член вищевказаної комісії КМДА Олександр Бригинець, інформує його прес-служба.

«Встановлення пам’ятника планується на одній з площ неподалік Михайлівського Золотоверхого. Безумовно його ім’я шановане багатьма країнами має бути вшановане і в Києві, наприклад, його ім’ям названі Софійський державний університет в Болгарії і найбільший храм Македонії – в Скоп’є”, – зазначив Бригинець.

Крім того, за інформацією депутата, комісія з перейменування вулиць на своєму засіданні розглянула пропозицію (чию конкретно, депутат не інформує – УНІАН) про перейменування вулиці Симона Петлюри (колишня вулиця Комінтерну) у вул. БезаківськуҐ - "Ініціаторам перейменування було одностайно відмовлено, оскільки вулицю іменем одного з лідерів УНР названо згідно з Указом Президента та перейменування цілком відповідало встановленій законом процедурі”.

На думку Бригинця, у Києві потрібно накласти мораторій на будь-які перейменування вулиць, що можуть дестабілізувати ситуацію у столиці, спровокувати громаду до конфліктів.

До складу комісії з питань найменувань та пам’ятних знаків КМДА входить 26 фахівців у галузі історії, культури, мовознавства, києвознавства. На чолі комісії стоїть один з заступників голови КМДА. Понад півроку у зв’язку з переформатуванням київської міської влади комісія не засідала.

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.