Спецпроект

У Києві буде пам'ятник Клименту Охридському. А вулицю Петлюри не перейменують

Монумент учню Кирила і Мефодія, якого деякі дослідники вважають одним з творців кирилиці, планують встановити в районі Михайлівської площі.

Комісія з питань найменувань та пам’ятних знаків Київської міськдержадміністрації підтримала ініціативу Міністерства закордонних справ України про встановлення пам’ятника відомому слов’янському вченому і богослову, фундатору першого слов’янського університету св.Клименту Охридському – учню Кирила і Мефодія, якого деякі дослідники вважають одним з творців кирилиці, а св.Кирила відповідно лише автором глаголиці.

Про це повідомив депутат Київради, голова постійної комісії з питань культури та член вищевказаної комісії КМДА Олександр Бригинець, інформує його прес-служба.

«Встановлення пам’ятника планується на одній з площ неподалік Михайлівського Золотоверхого. Безумовно його ім’я шановане багатьма країнами має бути вшановане і в Києві, наприклад, його ім’ям названі Софійський державний університет в Болгарії і найбільший храм Македонії – в Скоп’є”, – зазначив Бригинець.

Крім того, за інформацією депутата, комісія з перейменування вулиць на своєму засіданні розглянула пропозицію (чию конкретно, депутат не інформує – УНІАН) про перейменування вулиці Симона Петлюри (колишня вулиця Комінтерну) у вул. БезаківськуҐ - "Ініціаторам перейменування було одностайно відмовлено, оскільки вулицю іменем одного з лідерів УНР названо згідно з Указом Президента та перейменування цілком відповідало встановленій законом процедурі”.

На думку Бригинця, у Києві потрібно накласти мораторій на будь-які перейменування вулиць, що можуть дестабілізувати ситуацію у столиці, спровокувати громаду до конфліктів.

До складу комісії з питань найменувань та пам’ятних знаків КМДА входить 26 фахівців у галузі історії, культури, мовознавства, києвознавства. На чолі комісії стоїть один з заступників голови КМДА. Понад півроку у зв’язку з переформатуванням київської міської влади комісія не засідала.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.