Спецпроект

У Києві буде пам'ятник Клименту Охридському. А вулицю Петлюри не перейменують

Монумент учню Кирила і Мефодія, якого деякі дослідники вважають одним з творців кирилиці, планують встановити в районі Михайлівської площі.

Комісія з питань найменувань та пам’ятних знаків Київської міськдержадміністрації підтримала ініціативу Міністерства закордонних справ України про встановлення пам’ятника відомому слов’янському вченому і богослову, фундатору першого слов’янського університету св.Клименту Охридському – учню Кирила і Мефодія, якого деякі дослідники вважають одним з творців кирилиці, а св.Кирила відповідно лише автором глаголиці.

Про це повідомив депутат Київради, голова постійної комісії з питань культури та член вищевказаної комісії КМДА Олександр Бригинець, інформує його прес-служба.

«Встановлення пам’ятника планується на одній з площ неподалік Михайлівського Золотоверхого. Безумовно його ім’я шановане багатьма країнами має бути вшановане і в Києві, наприклад, його ім’ям названі Софійський державний університет в Болгарії і найбільший храм Македонії – в Скоп’є”, – зазначив Бригинець.

Крім того, за інформацією депутата, комісія з перейменування вулиць на своєму засіданні розглянула пропозицію (чию конкретно, депутат не інформує – УНІАН) про перейменування вулиці Симона Петлюри (колишня вулиця Комінтерну) у вул. БезаківськуҐ - "Ініціаторам перейменування було одностайно відмовлено, оскільки вулицю іменем одного з лідерів УНР названо згідно з Указом Президента та перейменування цілком відповідало встановленій законом процедурі”.

На думку Бригинця, у Києві потрібно накласти мораторій на будь-які перейменування вулиць, що можуть дестабілізувати ситуацію у столиці, спровокувати громаду до конфліктів.

До складу комісії з питань найменувань та пам’ятних знаків КМДА входить 26 фахівців у галузі історії, культури, мовознавства, києвознавства. На чолі комісії стоїть один з заступників голови КМДА. Понад півроку у зв’язку з переформатуванням київської міської влади комісія не засідала.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.