Спецпроект

У Москві померла Белла Ахмадуліна

Письменник Євген Попов 29 листопада повідомив у своєму "Живому журналі" про смерть видатної російської поетеси.

"Годину тому померла велика російська поетеса Белла Ахмадуліна. Вічна пам'ять! Інших слів поки немає", - з'явилося повідомлення в блозі письменника.

Белла Ахмадуліна народилася в 1937 році. У 1960 році вона закінчила Літературний інститут, а перша її збірка ("Струна") була опублікована в 1962 році. Наступна її збірка - "Озноб" - вийшла не в Радянському Союзі, а у Франкфурті.

Ахмадуліна брала участь у створенні літературного альманаху "Метрополь", який вийшов у 1979 році самвидавом у 12 примірниках. В альманасі взяли участь письменники, які практично не допускалися до офіційного друку.

"Метрополь" тут же став відомий у середовищі радянської творчої інтелігенції і був передрукований на Заході.

У 1993 році Ахмадуліна підписала "лист сорока двох", у якому відомі літератори вимагали заборонити "всі види комуністичних і націоналістичних партій, фронтів та об'єднань".

Першим чоловіком Ахмадуліної був поет Євген Євтушенко, другим - письменник Юрій Нагібін, третім - художник і сценограф Борис Мессерер.

Портал tsn.ua нагадує, що Ахмадуліна була членом Союзу російських письменників, виконкому російського Пен-центру та низки інших організацій. Нагороджена кількома орденами, зокрема, "За заслуги перед Отечеством II степени" и "За заслуги перед Отечеством III степени". У 2004 році Ахмадуліна стала лауреатом Державної премії РФ в галузі літератури і мистецтва.

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну