Спецпроект

Історики в Росії пропонують встановити свято "День Стародавньої Русі" для країн СНД

"Началом Русского Мира" називають похід київського князя Аскольда на Константинополь, який забезпечив "міжнародне дипломатичне визнання Русі".

28-30 жовтня 2010 р. у Санкт-Петербурзі і Старій Ладозі за підтримки ЮНЕСКО пройшла Міжнародна наукова конференція "Початки Руського світу", присвячена 1150-річчю походу русів на Константинополь у 860 р. і наступного міжнародного дипломатичного визнання Русі як самостійної держави .

Організаторами конференції виступили
виступили Інститут російської історії РАН, Санкт-Петербурзьке відділення Російського інституту культурології, кафедра ЮНЕСКО з компаративних досліджень духовних традицій, Грецька національна рада клубів і культурних центів ЮНЕСКО та інші організації.

У роботі міжнародної конференції взяли участь вчені з Росії, України, Білорусі, Греції, Франції та Швеції. В її рамках також було проведено три круглих столи на теми: "Похід русів на Константинополь у 860 р. і міжнародне визнання державності Русі", "Норманісти і антінорманісти - три століття протистояння", "Архетипи релігійної свідомості Східної Європи".

Учасники конференції у своїх доповідях підкреслювали, що початок становлення Русі як незалежної держави необхідно виводити не від запрошення на престол династії Рюриковичів (862 р.), а від першого відомого дипломатичного визнання Русі на міжнародному рівні (860 р.), повідомляє прес-служба "Початків Руського світу".

Така подія, на думку більшості учасників конференції, сталася 1150 років тому, коли в червні 860 року після тижневої облоги флотом русів на чолі з князем Аскольдом столиці Візантійської імперії - Константинополя між двома країнами був укладений мирний договір, який "уперше поєднав Русь і Візантію узами дружби і міждержавних відносин".

Як повідомляє прес-сужба, учасники конференції доручили її оргкомітету "направити звернення до керівників держав Росії, Україні і Білорусі, а також до Міжпарламентської асамблеї країн-учасниць СНД з пропозицією оголосити 25 червня всенародним державним святом - Днем Стародавньої Русі, оскільки цей день по праву є днем державності російського, українського та білоруського народів".

Крім цього, під час засідання конференції в Старій Ладозі 30 жовтня, її учасниками була прийнята резолюція про необхідність включення пам'яток музею-заповідника "Стара Ладога" в список пам'яток світової культури ЮНЕСКО.

Міжнародна наукова конференція «Початки Руського світу» буде проводитися щорічно.

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.