Спецпроект

Історики в Росії пропонують встановити свято "День Стародавньої Русі" для країн СНД

"Началом Русского Мира" називають похід київського князя Аскольда на Константинополь, який забезпечив "міжнародне дипломатичне визнання Русі".

28-30 жовтня 2010 р. у Санкт-Петербурзі і Старій Ладозі за підтримки ЮНЕСКО пройшла Міжнародна наукова конференція "Початки Руського світу", присвячена 1150-річчю походу русів на Константинополь у 860 р. і наступного міжнародного дипломатичного визнання Русі як самостійної держави .

Організаторами конференції виступили
виступили Інститут російської історії РАН, Санкт-Петербурзьке відділення Російського інституту культурології, кафедра ЮНЕСКО з компаративних досліджень духовних традицій, Грецька національна рада клубів і культурних центів ЮНЕСКО та інші організації.

У роботі міжнародної конференції взяли участь вчені з Росії, України, Білорусі, Греції, Франції та Швеції. В її рамках також було проведено три круглих столи на теми: "Похід русів на Константинополь у 860 р. і міжнародне визнання державності Русі", "Норманісти і антінорманісти - три століття протистояння", "Архетипи релігійної свідомості Східної Європи".

Учасники конференції у своїх доповідях підкреслювали, що початок становлення Русі як незалежної держави необхідно виводити не від запрошення на престол династії Рюриковичів (862 р.), а від першого відомого дипломатичного визнання Русі на міжнародному рівні (860 р.), повідомляє прес-служба "Початків Руського світу".

Така подія, на думку більшості учасників конференції, сталася 1150 років тому, коли в червні 860 року після тижневої облоги флотом русів на чолі з князем Аскольдом столиці Візантійської імперії - Константинополя між двома країнами був укладений мирний договір, який "уперше поєднав Русь і Візантію узами дружби і міждержавних відносин".

Як повідомляє прес-сужба, учасники конференції доручили її оргкомітету "направити звернення до керівників держав Росії, Україні і Білорусі, а також до Міжпарламентської асамблеї країн-учасниць СНД з пропозицією оголосити 25 червня всенародним державним святом - Днем Стародавньої Русі, оскільки цей день по праву є днем державності російського, українського та білоруського народів".

Крім цього, під час засідання конференції в Старій Ладозі 30 жовтня, її учасниками була прийнята резолюція про необхідність включення пам'яток музею-заповідника "Стара Ладога" в список пам'яток світової культури ЮНЕСКО.

Міжнародна наукова конференція «Початки Руського світу» буде проводитися щорічно.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.