Спецпроект

Історики в Росії пропонують встановити свято "День Стародавньої Русі" для країн СНД

"Началом Русского Мира" називають похід київського князя Аскольда на Константинополь, який забезпечив "міжнародне дипломатичне визнання Русі".

28-30 жовтня 2010 р. у Санкт-Петербурзі і Старій Ладозі за підтримки ЮНЕСКО пройшла Міжнародна наукова конференція "Початки Руського світу", присвячена 1150-річчю походу русів на Константинополь у 860 р. і наступного міжнародного дипломатичного визнання Русі як самостійної держави .

Організаторами конференції виступили
виступили Інститут російської історії РАН, Санкт-Петербурзьке відділення Російського інституту культурології, кафедра ЮНЕСКО з компаративних досліджень духовних традицій, Грецька національна рада клубів і культурних центів ЮНЕСКО та інші організації.

У роботі міжнародної конференції взяли участь вчені з Росії, України, Білорусі, Греції, Франції та Швеції. В її рамках також було проведено три круглих столи на теми: "Похід русів на Константинополь у 860 р. і міжнародне визнання державності Русі", "Норманісти і антінорманісти - три століття протистояння", "Архетипи релігійної свідомості Східної Європи".

Учасники конференції у своїх доповідях підкреслювали, що початок становлення Русі як незалежної держави необхідно виводити не від запрошення на престол династії Рюриковичів (862 р.), а від першого відомого дипломатичного визнання Русі на міжнародному рівні (860 р.), повідомляє прес-служба "Початків Руського світу".

Така подія, на думку більшості учасників конференції, сталася 1150 років тому, коли в червні 860 року після тижневої облоги флотом русів на чолі з князем Аскольдом столиці Візантійської імперії - Константинополя між двома країнами був укладений мирний договір, який "уперше поєднав Русь і Візантію узами дружби і міждержавних відносин".

Як повідомляє прес-сужба, учасники конференції доручили її оргкомітету "направити звернення до керівників держав Росії, Україні і Білорусі, а також до Міжпарламентської асамблеї країн-учасниць СНД з пропозицією оголосити 25 червня всенародним державним святом - Днем Стародавньої Русі, оскільки цей день по праву є днем державності російського, українського та білоруського народів".

Крім цього, під час засідання конференції в Старій Ладозі 30 жовтня, її учасниками була прийнята резолюція про необхідність включення пам'яток музею-заповідника "Стара Ладога" в список пам'яток світової культури ЮНЕСКО.

Міжнародна наукова конференція «Початки Руського світу» буде проводитися щорічно.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.