Спецпроект

Битва за Київ 1943 року: радянські війська на Хрещатику, німецькі - на околиці (ФОТО)

На вихідних у Києві ходили парадом і стріляли німецькі і радянські війська часів Другої світової війни.

Близько тисячі одиниць відновленої техніки часів Великої Вітчизняної війни пройшло парадом по центральній вулиці Києва.

Участь у військовій реконструкції взяли близько 200 членів військово-історичних клубів з України, Росії, Білорусії. Вони колоною пройшли Хрещатиком у відреставрованому обмундируванні і зі зброєю часів війни.

 

Парад відбувся в рамках 7-го фестивалю військово-історичних клубів, що проводяться в українській столиці.

 

У рамках фестивалю також відбулося батально-історичне дійство - реконструкція епізодів боїв зі звільнення Києва в 1943 році, в яких була задіяна бойова техніка, зброя і автентична військова форма часів Другої світової війни.

 

Фестиваль організований об'єднанням "Червона зірка", студією імені Довженка і Музеєм реліквій сім'ї Шереметьевих.

 
 
 

Фото: УНІАН та Українські Новини

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.