Спецпроект

На Верецькому перевалі знайшли масове поховання солдатів Карпатської України

Працівники комунального підприємства Львівської обласної ради "Доля" виявили поховання січовиків Карпатської України, розстріляних у березні 1939 р. на Верецькому перевалі в Карпатах

Про це повідомляє Zaxid.NET.

"Цього року, згідно з заходами регіональної програми Львівської обласної ради з пошуку і впорядкування поховань жертв війни та політичних репресій, комунальне підприємство Львівської облради з питань здійснення пошуку поховань учасників національно-визвольних змагань "Доля" продовжило пошукові дослідження місць поховань січовиків Карпатської України, розстріляних у березні 1939 р. на Верецькому перевалі в Карпатах, - розповів директор КП "Доля", кандидат історичних наук Ярослав Онищук.

За допомогою мешканця с. Лази Воловецького району Закарпатської області Михайла Ґриґи (1922 р.н.) та за сприяння Лазівської сільської ради нам вдалося приблизно локалізувати одне з місць захоронень на межі Львівської і Закарпатської областей (між селами Лази та Жупани Сколівського району Львівської області).

"Пошуки захоронень січовиків ми проводимо вже не один рік, - розповідає заступник директора КП "Доля" Володимир Харчук. - Перше поховання січовиків в кількості 10 осіб ми виявили в листопаді 2008 р. в околиці с. Верб'яж Воловецького району Закарпатської області.

Минулого року партія "Свобода" організувала молодіжний табір, який займався пошуком цього захоронення. Проте тоді нам так і не вдалося відшукати захоронення. Цього року ми виявили поховання не менше 20 осіб. Про причетність загиблих до подій 1939 р. свідчать залишки військових одностроїв і взуття чехословацького зразка, а також хаотичність розташування останків у ямі".

Нагадаємо, що у 1939 р. на Верецькому перевалі угорські та польські прикордонники розстріляли близько 600 полонених січовиків, в основному захисників Карпатської Січі, вихідців з Галичини. Ексгумацію та урочисте перепоховання виявлених останків здійснять у 2011 році.

«Стежками предків»: українська Сяніччина

Цьогоріч у червні відбулася друга в своєму роді пошукова експедиція «Стежками предків», основна мета якої — фіксація культурної спадщини українців, які до середини ХХ століття жили на теренах сучасної південно-східної Польщі. Львів'яни, учасники експедиції, відвідали Сяніцький повіт, де за 7 днів зробили фото- та відеофіксацію близько 100 існуючих та неіснуючих сіл, щоб згодом сформувати популярний путівник для туристів та краєзнавців.

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка