Спецпроект

На Верецькому перевалі знайшли масове поховання солдатів Карпатської України

Працівники комунального підприємства Львівської обласної ради "Доля" виявили поховання січовиків Карпатської України, розстріляних у березні 1939 р. на Верецькому перевалі в Карпатах

Про це повідомляє Zaxid.NET.

"Цього року, згідно з заходами регіональної програми Львівської обласної ради з пошуку і впорядкування поховань жертв війни та політичних репресій, комунальне підприємство Львівської облради з питань здійснення пошуку поховань учасників національно-визвольних змагань "Доля" продовжило пошукові дослідження місць поховань січовиків Карпатської України, розстріляних у березні 1939 р. на Верецькому перевалі в Карпатах, - розповів директор КП "Доля", кандидат історичних наук Ярослав Онищук.

За допомогою мешканця с. Лази Воловецького району Закарпатської області Михайла Ґриґи (1922 р.н.) та за сприяння Лазівської сільської ради нам вдалося приблизно локалізувати одне з місць захоронень на межі Львівської і Закарпатської областей (між селами Лази та Жупани Сколівського району Львівської області).

"Пошуки захоронень січовиків ми проводимо вже не один рік, - розповідає заступник директора КП "Доля" Володимир Харчук. - Перше поховання січовиків в кількості 10 осіб ми виявили в листопаді 2008 р. в околиці с. Верб'яж Воловецького району Закарпатської області.

Минулого року партія "Свобода" організувала молодіжний табір, який займався пошуком цього захоронення. Проте тоді нам так і не вдалося відшукати захоронення. Цього року ми виявили поховання не менше 20 осіб. Про причетність загиблих до подій 1939 р. свідчать залишки військових одностроїв і взуття чехословацького зразка, а також хаотичність розташування останків у ямі".

Нагадаємо, що у 1939 р. на Верецькому перевалі угорські та польські прикордонники розстріляли близько 600 полонених січовиків, в основному захисників Карпатської Січі, вихідців з Галичини. Ексгумацію та урочисте перепоховання виявлених останків здійснять у 2011 році.

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.