Спецпроект

У конкурсі Інституту національної пам'яті перемогла житомирянка

Відбулася презентація робіт переможців Всеукраїнського конкурсу мультимедійних проектів "Моя родина у ХХ столітті", присвяченого 19-й річниці Незалежності України.

8 грудня 2010 року у Києві, в приміщенні Музею Української Народної Республіки відбулася презентація робіт переможців Всеукраїнського конкурсу мультимедійних проектів "Моя родина у ХХ столітті", присвяченого 19-й річниці Незалежності України.

Цей конкурс проводився Українським інститутом національної пам'яті протягом липня - грудня 2010 р. Усього до УІНП надійшло близько 500 конкурсних робіт з більшості областей України. Найактивнішими учасниками конкурсу стали учні та вчителі.

журі визначило переможцями роботи:

-            Банцер Юлії, учениці Житомирської міської гуманітарної гімназії № 23;

-            Мацак Станіслава та Ярослави, учнів Карлівської гімназії імені Ніни Герасименко Карлівської районної ради Полтавської області;

-            Данилюка Олександра, учня Рівненської ЗОШ № 8 І-ІІІ ступенів;

-            Російчук Галини, учениці Лужанського загальноосвітнього навчального закладу I-III ступенів ім. В. Орлецького Кіцманського району Чернівецької області.

Саме ці відеофільми і були презентовані. Переможцям було вручено грамоти Українського інституту національної пам'яті та грошові премії.

Захід відбувся за участю заступника директора департаменту УІНП В.С. Тиліщака, заступника завідуючого секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань науки та освіти О.О. Домаранського, завідуючого сектором комунікативних технологій Секретаріату Кабінету Міністрів України В.Б. Татаренка, директора Міжнародного благодійного фонду національної пам'яті України Б.Й. Пономаренка, директора Київського міського будинку вчителя Л.Ф. Мельник.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".