Спецпроект

У конкурсі Інституту національної пам'яті перемогла житомирянка

Відбулася презентація робіт переможців Всеукраїнського конкурсу мультимедійних проектів "Моя родина у ХХ столітті", присвяченого 19-й річниці Незалежності України.

8 грудня 2010 року у Києві, в приміщенні Музею Української Народної Республіки відбулася презентація робіт переможців Всеукраїнського конкурсу мультимедійних проектів "Моя родина у ХХ столітті", присвяченого 19-й річниці Незалежності України.

Цей конкурс проводився Українським інститутом національної пам'яті протягом липня - грудня 2010 р. Усього до УІНП надійшло близько 500 конкурсних робіт з більшості областей України. Найактивнішими учасниками конкурсу стали учні та вчителі.

журі визначило переможцями роботи:

-            Банцер Юлії, учениці Житомирської міської гуманітарної гімназії № 23;

-            Мацак Станіслава та Ярослави, учнів Карлівської гімназії імені Ніни Герасименко Карлівської районної ради Полтавської області;

-            Данилюка Олександра, учня Рівненської ЗОШ № 8 І-ІІІ ступенів;

-            Російчук Галини, учениці Лужанського загальноосвітнього навчального закладу I-III ступенів ім. В. Орлецького Кіцманського району Чернівецької області.

Саме ці відеофільми і були презентовані. Переможцям було вручено грамоти Українського інституту національної пам'яті та грошові премії.

Захід відбувся за участю заступника директора департаменту УІНП В.С. Тиліщака, заступника завідуючого секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань науки та освіти О.О. Домаранського, завідуючого сектором комунікативних технологій Секретаріату Кабінету Міністрів України В.Б. Татаренка, директора Міжнародного благодійного фонду національної пам'яті України Б.Й. Пономаренка, директора Київського міського будинку вчителя Л.Ф. Мельник.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.