Спецпроект

У конкурсі Інституту національної пам'яті перемогла житомирянка

Відбулася презентація робіт переможців Всеукраїнського конкурсу мультимедійних проектів "Моя родина у ХХ столітті", присвяченого 19-й річниці Незалежності України.

8 грудня 2010 року у Києві, в приміщенні Музею Української Народної Республіки відбулася презентація робіт переможців Всеукраїнського конкурсу мультимедійних проектів "Моя родина у ХХ столітті", присвяченого 19-й річниці Незалежності України.

Цей конкурс проводився Українським інститутом національної пам'яті протягом липня - грудня 2010 р. Усього до УІНП надійшло близько 500 конкурсних робіт з більшості областей України. Найактивнішими учасниками конкурсу стали учні та вчителі.

журі визначило переможцями роботи:

-            Банцер Юлії, учениці Житомирської міської гуманітарної гімназії № 23;

-            Мацак Станіслава та Ярослави, учнів Карлівської гімназії імені Ніни Герасименко Карлівської районної ради Полтавської області;

-            Данилюка Олександра, учня Рівненської ЗОШ № 8 І-ІІІ ступенів;

-            Російчук Галини, учениці Лужанського загальноосвітнього навчального закладу I-III ступенів ім. В. Орлецького Кіцманського району Чернівецької області.

Саме ці відеофільми і були презентовані. Переможцям було вручено грамоти Українського інституту національної пам'яті та грошові премії.

Захід відбувся за участю заступника директора департаменту УІНП В.С. Тиліщака, заступника завідуючого секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань науки та освіти О.О. Домаранського, завідуючого сектором комунікативних технологій Секретаріату Кабінету Міністрів України В.Б. Татаренка, директора Міжнародного благодійного фонду національної пам'яті України Б.Й. Пономаренка, директора Київського міського будинку вчителя Л.Ф. Мельник.

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.

Винуватці Абхазької війни

Ця війна забрала життя близько 4000 людей з абхазької сторони та близько 12-15 тисяч з грузинської. Понад 300 тисяч мешканців Абхазії, переважно грузини, стали біженцями. В їх будинках зараз живуть абхази. Вони продають ці будинки громадянам Росії як свою власність. І це, здебільшого, вина трьох людей