Спецпроект

Онук Сталіна позивається з Держдумою на 100 мільйонів через оголошення його діда винним у Катині

10 грудня цього року онук Йосипа Сталіна Євген Джугашвілі подав до Верховного суду Росії позов на суму 100 млн рублів до Державної думи РФ.

Приводом для позову стало прийняття 26 листопада 2010 депутатами Держдуми заяви "Про Катинську трагедію та її жертви".

Позивач просить суд визнати відомості про те, що "Катинський злочин було скоєно за прямою вказівкою Сталіна", такими, які не відповідають дійсності і "плямують честь і гідність колишнього радянського керівника". 

Також Є. Джугашвілі просить стягнути з 342 депутатів Держдуми, що голосували за прийняття заяви, в якості компенсації 100 млн рублів. 

Державна Дума 26 листопада прийняла заяву, в якій визнала, що розстріл польських офіцерів під Катинню був здійснений за прямою вказівкою Сталіна та інших радянських керівників.  

"В офіційній радянській пропаганді відповідальність за цей злочин, який отримав збірну назву "катинська трагедія", приписувалася нацистським злочинцям. Ця версія довгі роки залишалася предметом прихованих, але від того не менш запеклих дискусій у радянському суспільстві і незмінно породжувала гнів, образу та недовіру польського народу", - наголошується в заяві.

Державна Дума висловила "глибоке співчуття всім жертвам необгрунтованих репресій, їхнім рідним і близьким".

Тим часом 21 вересня Тверський суд Москви відмовився за позовом Є. Джугашвілі визнати сфальсифікованими документи Росархіву по Катинському справі.

"Рішенням суду в задоволенні позовних вимог відмовлено", - сказала тоді "Інтерфаксу" прес-секретар Тверського суду Олександра Березіна. 

За її словами, Є. Джугашвілі просив у суду "визнати відомості, які містяться в опублікованих 28 квітня на сайті Росархіву документах про те, що Сталін разом з іншими членами політбюро запропонував НКВС СРСР розглянути справи 25 тисяч польських громадян в особливому порядку із застосуванням до них вищої міри покарання - розстрілу, вигаданими, що не відповідають дійсності, ганьблять Сталіна". 

Пригодницьку історію польського офіцера, який пережив "українську Катинь" в  Харкові, читайте в розслідуванні Олександра Зінченка у розділі "Тексти"

Як зазначила А. Березіна, позивач просив також зобов'язати Росархів прибрати з сайту документи з проблеми Катині, які він вважає підробленими, і стягнути з відповідача 10 млн рублів як компенсацію "моральної шкоди та моральних страждань". 

Зі свого боку адвокат онука І. Сталіна Леонід Жура заявив тоді "Інтерфаксу" про власну перемогу в суді. "Розстріл польських офіцерів у Катині було визнано таким, що не ганьбить Сталіна, і лише на цій підставі позов був відхилений. Так що це фактично наша перемога", - сказав адвокат. 

Л. Жура також зазначив, що представники Росархіву не змогли представити докази справжності оспорюваних документів. 

Адвокат вже заявив, що має намір оскаржити рішення Тверського суду у касаційній інстанції.

Куренівська трагедія. Дев’ятий вал шістдесят першого року. Спогади

Люди, які стояли на машинах, в паніці кидалися в воду, як щури, що залишають корабель, і, борсаючись, бігли до паркану. Серце пропустило удар – щось відбувається. Щось серйозне. Піднявши очі, Ріта побачила, як на горизонті, у самому кінці до болю знайомої вулиці, стрімко зростає щось сіре, величезне, як гора. Цементні стовпи вдалині обламувалися і летіли, ніби сірники; як котушки для ниток, перекидалися котушки з проводами висотою майже в людський зріст, і все це, гнане потугою хвилі, рухалося в їх сторону, торкаючись неба.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.