Спецпроект

Онук Сталіна позивається з Держдумою на 100 мільйонів через оголошення його діда винним у Катині

10 грудня цього року онук Йосипа Сталіна Євген Джугашвілі подав до Верховного суду Росії позов на суму 100 млн рублів до Державної думи РФ.

Приводом для позову стало прийняття 26 листопада 2010 депутатами Держдуми заяви "Про Катинську трагедію та її жертви".

Позивач просить суд визнати відомості про те, що "Катинський злочин було скоєно за прямою вказівкою Сталіна", такими, які не відповідають дійсності і "плямують честь і гідність колишнього радянського керівника". 

Також Є. Джугашвілі просить стягнути з 342 депутатів Держдуми, що голосували за прийняття заяви, в якості компенсації 100 млн рублів. 

Державна Дума 26 листопада прийняла заяву, в якій визнала, що розстріл польських офіцерів під Катинню був здійснений за прямою вказівкою Сталіна та інших радянських керівників.  

"В офіційній радянській пропаганді відповідальність за цей злочин, який отримав збірну назву "катинська трагедія", приписувалася нацистським злочинцям. Ця версія довгі роки залишалася предметом прихованих, але від того не менш запеклих дискусій у радянському суспільстві і незмінно породжувала гнів, образу та недовіру польського народу", - наголошується в заяві.

Державна Дума висловила "глибоке співчуття всім жертвам необгрунтованих репресій, їхнім рідним і близьким".

Тим часом 21 вересня Тверський суд Москви відмовився за позовом Є. Джугашвілі визнати сфальсифікованими документи Росархіву по Катинському справі.

"Рішенням суду в задоволенні позовних вимог відмовлено", - сказала тоді "Інтерфаксу" прес-секретар Тверського суду Олександра Березіна. 

За її словами, Є. Джугашвілі просив у суду "визнати відомості, які містяться в опублікованих 28 квітня на сайті Росархіву документах про те, що Сталін разом з іншими членами політбюро запропонував НКВС СРСР розглянути справи 25 тисяч польських громадян в особливому порядку із застосуванням до них вищої міри покарання - розстрілу, вигаданими, що не відповідають дійсності, ганьблять Сталіна". 

Пригодницьку історію польського офіцера, який пережив "українську Катинь" в  Харкові, читайте в розслідуванні Олександра Зінченка у розділі "Тексти"

Як зазначила А. Березіна, позивач просив також зобов'язати Росархів прибрати з сайту документи з проблеми Катині, які він вважає підробленими, і стягнути з відповідача 10 млн рублів як компенсацію "моральної шкоди та моральних страждань". 

Зі свого боку адвокат онука І. Сталіна Леонід Жура заявив тоді "Інтерфаксу" про власну перемогу в суді. "Розстріл польських офіцерів у Катині було визнано таким, що не ганьбить Сталіна, і лише на цій підставі позов був відхилений. Так що це фактично наша перемога", - сказав адвокат. 

Л. Жура також зазначив, що представники Росархіву не змогли представити докази справжності оспорюваних документів. 

Адвокат вже заявив, що має намір оскаржити рішення Тверського суду у касаційній інстанції.

Австралійські українці у В’єтнамській війні

Народились у Німеччині, жили в Австралії, воювали у В’єтнамі на боці США. Матеріали австралійського національного архіву, реєстр ветеранів, журнали бойових дій розкривають крихти інформації про покоління українських мігрантів, яке було створене однією війною та потрапило на іншу.

"Пам’ять може зробити нас людьми, які змінять Україну", - Максим Остапенко

Інтерв’ю з директором "Києво-Печерської лаври" для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Мене 2-річну витягнули з-під мертвої мами". Радіо Свобода побувало в селі Угли, що пережило Волинську трагедію

Сарни ‒ Український інститут національної памʼяті отримав звернення від польської громадянки Кароліни Романовської щодо можливості проведення пошуку та ексгумації останків членів її родини, яких убили 12 травня 1943 року. УІНП погодив ці пошукові роботи в селі Угли Рівненської області на 2025 рік. Радіо Свобода поїхало в село Угли, що у Сарненському районі Рівненщини, щоб дізнатися, що там нагадує про трагедію 81-річної давнини? Що залишилося у пам'яті місцевих жителів про ті страшні часи в роки Другої світової війни?

Осип Тюшка. 40 років поряд зі Степаном Бандерою

Він був одним із найближчих друзів Степана Бандери. Вони потоваришували ще під час навчання у Стрийській гімназії. Разом входили до керівних ланок у Пласті й ОУН, мали близькі ідейні переконання й погляди на національно-визвольних рух, одночасно відбували ув'язнення в гітлерівському концтаборі Заксенхаузен, спільно розбудовували структуру ОУН революційної після Другої світової війни і були об'єктами оперативних розробок кдб. Тільки роль і місце у тих чекістських планах і заходах для кожного відводилися різні.