Спецпроект

Катинський злочин було скоєно за прямою вказівкою Сталіна - Держдума РФ

"Рішуче засуджуючи режим, який нехтував правами і життям людей, депутати Державної Думи простягають руку дружби польському народу і висловлюють надію на початок нового етапу".

Державна Дума визнала, що розстріл польських офіцерів під Катинню був здійснений за прямою вказівкою Сталіна та інших радянських керівників. Про це повідомляє Інтерфакс. 

"Опубліковані матеріали, які багато років зберігалися в секретних архівах, не тільки розкривають масштаби цієї страшної трагедії, але й свідчать, що Катинський злочин було скоєно за прямою вказівкою Сталіна та інших радянських керівників", - йдеться в заяві Державної Думи "Про катинської трагедії та її жертви ", прийнятій палатою за основу в п'ятницю. 

"В офіційній радянській пропаганді відповідальність за цей злочин, який отримав збірну назва "Катинська трагедія", приписувалася нацистським злочинцям. Ця версія довгі роки залишалася предметом прихованих, але від того не менш запеклих дискусій у радянському суспільстві і незмінно породжувала гнів, образу та недовіру польського народу", - наголошується в заяві. 

У ньому нагадується, що ще на початку 90-х років минулого століття в новій Росії було визнано, що масове знищення польських громадян на території СРСР під час другої світової війни стало актом свавілля тоталітарної держави, що піддав репресіям також сотні тисяч радянських людей за політичні та релігійні переконання, за соціальними та іншими ознаками. 

Державна Дума висловила "глибоке співчуття всім жертвам необгрунтованих репресій, їх рідним і близьким". 

У заяві також нагадується, що багато документів, довгий час зберігалися в закритому архіві Політбюро ЦК КПРС, які вже були передані польській стороні, однак частина секретних документів досі не відкрита.

"Депутати Державної Думи впевнені, що ця робота повинна бути продовжена - необхідно і далі вивчати архіви, вивіряти списки загиблих, відновлювати чесні імена тих, хто загинув у Катині та інших місцях, з'ясовувати всі обставини трагедії", - йдеться в заяві російських парламентаріїв.
  

Разом з тим у ньому наголошується, що Катинь є трагічним місцем і для Росії.
"У катинських ровах спочивають тисячі радянських громадян, знищених сталінським режимом у 1936-1938 рр. Саме на них відпрацьовувалася технологія масових вбивств, яка потім у тому ж місці була застосована відносно польських військовослужбовців. Поруч знаходяться і могили радянських військовополонених, розстріляних гітлерівськими катами в роки Великої Вітчизняної війни", - йдеться в документі. 

"Рішуче засуджуючи режим, який нехтував правами і життям людей, депутати Державної Думи простягають руку дружби польському народу і висловлюють надію на початок нового етапу у стосунках між нашими країнами, які будуть розвиватися на основі демократичних цінностей", - йдеться в заяві російського парламенту. 

За ухвалення цього документа проголосували члени трьох фракцій - "Єдина Росія", "Справедлива Росія" і ЛДПР. Фракція КПРФ голосувала проти.

"Історична Правда" нагадує, що учора представники російських комуністів заявили про існування "незаперечних фактів", які спростовують версію про розстріл 22 тисяч польських військовополонених співробітниками органів НКВС СРСР.

Залягти на дно в Брюгге 2019. Уривок з книги "Радіо Афродіта" Олега Криштопи

"Радіо Афродіта" - документальний роман, який розповідає історію підпільного радіо, через постать бельгійця Гезенбрукса й людей із якими він працював пліч-о-пліч. Це оповідь про боротьбу, відвагу, мужність, але й про зраду та кохання. Олег Криштопа 14 років проводив інтервʼю, журналістські розслідування та досліджував документи, щоб написати цей роман.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.