Спецпроект

Катинський злочин було скоєно за прямою вказівкою Сталіна - Держдума РФ

"Рішуче засуджуючи режим, який нехтував правами і життям людей, депутати Державної Думи простягають руку дружби польському народу і висловлюють надію на початок нового етапу".

Державна Дума визнала, що розстріл польських офіцерів під Катинню був здійснений за прямою вказівкою Сталіна та інших радянських керівників. Про це повідомляє Інтерфакс. 

"Опубліковані матеріали, які багато років зберігалися в секретних архівах, не тільки розкривають масштаби цієї страшної трагедії, але й свідчать, що Катинський злочин було скоєно за прямою вказівкою Сталіна та інших радянських керівників", - йдеться в заяві Державної Думи "Про катинської трагедії та її жертви ", прийнятій палатою за основу в п'ятницю. 

"В офіційній радянській пропаганді відповідальність за цей злочин, який отримав збірну назва "Катинська трагедія", приписувалася нацистським злочинцям. Ця версія довгі роки залишалася предметом прихованих, але від того не менш запеклих дискусій у радянському суспільстві і незмінно породжувала гнів, образу та недовіру польського народу", - наголошується в заяві. 

У ньому нагадується, що ще на початку 90-х років минулого століття в новій Росії було визнано, що масове знищення польських громадян на території СРСР під час другої світової війни стало актом свавілля тоталітарної держави, що піддав репресіям також сотні тисяч радянських людей за політичні та релігійні переконання, за соціальними та іншими ознаками. 

Державна Дума висловила "глибоке співчуття всім жертвам необгрунтованих репресій, їх рідним і близьким". 

У заяві також нагадується, що багато документів, довгий час зберігалися в закритому архіві Політбюро ЦК КПРС, які вже були передані польській стороні, однак частина секретних документів досі не відкрита.

"Депутати Державної Думи впевнені, що ця робота повинна бути продовжена - необхідно і далі вивчати архіви, вивіряти списки загиблих, відновлювати чесні імена тих, хто загинув у Катині та інших місцях, з'ясовувати всі обставини трагедії", - йдеться в заяві російських парламентаріїв.
  

Разом з тим у ньому наголошується, що Катинь є трагічним місцем і для Росії.
"У катинських ровах спочивають тисячі радянських громадян, знищених сталінським режимом у 1936-1938 рр. Саме на них відпрацьовувалася технологія масових вбивств, яка потім у тому ж місці була застосована відносно польських військовослужбовців. Поруч знаходяться і могили радянських військовополонених, розстріляних гітлерівськими катами в роки Великої Вітчизняної війни", - йдеться в документі. 

"Рішуче засуджуючи режим, який нехтував правами і життям людей, депутати Державної Думи простягають руку дружби польському народу і висловлюють надію на початок нового етапу у стосунках між нашими країнами, які будуть розвиватися на основі демократичних цінностей", - йдеться в заяві російського парламенту. 

За ухвалення цього документа проголосували члени трьох фракцій - "Єдина Росія", "Справедлива Росія" і ЛДПР. Фракція КПРФ голосувала проти.

"Історична Правда" нагадує, що учора представники російських комуністів заявили про існування "незаперечних фактів", які спростовують версію про розстріл 22 тисяч польських військовополонених співробітниками органів НКВС СРСР.

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.